Олексій Стаханов. Агітаційна листівка span>
31 серпня 1935 донбаський шахтар Олексій Стаханов перевищив добову норму вуглевидобутку в 14 разів, що стало початком «стахановського руху». У грудні 1935 року пленум ЦК ВКП (б) ухвалив перетворити «стахановський рух» в рух мільйонів. Воно стало основною формою соціалістичного змагання і швидко охопило всю країну. Вже через кілька місяців майже на кожному радянському підприємстві з'явилися свої стахановці.
Робочі самі прагнули в передовики. Одні з ідейних міркувань, інші заради належних пільг і винагород.
У 1936 році за ініціативою профспілок стали створюватися школи стахановського досвіду. В окремих галузях промисловості стахановці становили від 20 до 27 відсотків усіх робітників. Активно проводились стахановські зміни, дні, п'ятиденки, декади, місяці, в яких брали участь цілі підприємства.
«Рекорди» у багатьох випадках створювалися штучно. При цьому нікого не цікавили ні технічні норми, ні техніка безпеки, ні якість продукції.
У 1939 році Комуністична партія СРСР оголосила «стаханівський рух» свідченням зрілості робітничого класу. Проте рух у своєму оригінальному вигляді в країні так і не прижилося. У «застійні» роки вона підтримувалася небагатьма ентузіастами і організовувалося начальниками підприємств в основному для звітів і «галочок».