У німецькому місті Веймарі відбулася прем'єра опери Ріхарда Вагнера «Лоенгрін»

Прибуття Лоенгріна. Листівка
В основу сюжету опери Ріхарда Вагнера «Лоенгрін» покладена народна легенда про прекрасне лицаря, припливає до людей невідомо звідки, у човні, запряженому лебедем, щоб позбавити від смертельної небезпеки всіма покинуту і переслідується дівчину. Герой рятує її від ворогів і бере в дружини. Багато років живуть вони щасливо, але несподівано повертається лебідь, і незнайомець зникає так само таємничо, як і з'явився.

Нерідко в цих легендах з'являвся і образ Святого Грааля — чаші, в яку колись була зібрана кров Господа Ісуса Христа. Невідомий прибулець ставав сином лицаря Парсіфаля — хранителя Грааля. Іноді події легенди ставилися до порі царювання німецького короля Генріха I птахолова (919-936).

Зі сказанням про Лоенгріні Вагнер познайомився в 1841 році, але лише в 1845 році він накидав ескіз поетичного тексту лібрето, а ще через рік почав писати музику.

У 1847-му автор закінчив клавір опери, а в березні 1848 року — партитуру. Запланована прем'єра в Дрездені не відбулася через початок революції в Німеччині, в якій автор «Лоенгріна» взяв найактивнішу участь. Після поразки революції побоювався арешту композитору довелося емігрувати.

За словами самого Вагнера, християнські мотиви легенди про Лоенгріні йому були далекі. Трагічне самотність лицаря нагадувало композитору його власну долю — художника, що несе людям високі ідеали правди і краси, але зустрічаючого нерозуміння, заздрість і злість.

Перша постановка «Лоенгріна» була здійснена завдяки зусиллям Ференца аркуша і під його керуванням 28 серпня 1850 року в Веймарі. Але сам Вагнер побачив свою оперу на сцені лише через одинадцять років після прем'єри.