Історія картоплі в Росії — від бунтів протесту до "другого хліба" span>
Перша картопля потрапила в Росію із Західної Європи ще в 17 столітті з ініціативи царя Петра I. Вже в 1736 році новий овоч вирощували на аптекарській городі в Петербурзі і подавали на придворних бенкетах як екзотичну страву.
19 січня 1765 за ініціативою Медичної колегії, для запобігання голоду внаслідок недороду хлібів, був виданий указ Сенату садити картоплю на російських городах. Указ був спрямований всім губернаторам, наказував закуповувати картоплю у приватних осіб і розсилати його по країні.
Проте селяни далеко не відразу прийняли новий овоч, оскільки у них відбирали під картоплю кращу землю, піддавали покаранням за невиконання розпоряджень властей. У відповідь на примусове введення посівів картоплі по країні прокотилися «картопляні бунти».
Тим не менше, завдяки смаку, урожайності і ситності, картопля отримала визнання в багатьох губерніях Центральної Росії, в Україні, Білорусії, у Прибалтиці.
Не останню роль в цьому зіграв російський вчений-агроном Андрій Болотов, що опублікував 26 серпня 1770 першу наукову статтю «Примітки про картоплю», «про заклад, сажнів і розмноженні картоплі», а також«про збирання та утриманні оних». Виробництво картоплі з року в рік зростала, а призначення і використання ставало більш широким і різноманітним. Не дарма сьогодні нерідко картопля називають «другим хлібом».