Перше випробування ядерної бомби в Радянському Союзі. Семипалатинський ядерний полігон. 29 серпня 1949 span>
20 серпня 1945 року, відразу ж після вибухів атомних бомб у Хіросімі і Нагасакі, постановою Державного комітету оборони був створений спеціальний надсекретний комітет при ГКО для керівництва всіма роботами з використання атомної енергії урану, включаючи виробництво атомної бомби.
Головою комітету був призначений Лаврентій Берія, а його членами — Г. Маленков, М. Вознесенський, Б. Ванников, А. Завенягін, вчені-фізики Петро Капіца і Ігор Курчатов.
Також був утворений Технічний рада під головуванням Ванникова, до складу якого увійшли видатні вчені І.Вознесенскій, А. Іоффе, П.Капиці, І.Курчатов, Ю.Харітон.
Тоді ж було створено Перше Головне управління при Раднаркомі СРСР для координації всіх робіт. Радянські вчені, щоб прискорити наукові роботи над створенням атомної бомби, були зацікавлені в регулярному ознайомленні з ходом цих робіт у США.
Тому агенти СРСР в Англії і США видобули 286 секретних наукових документів і закритих публікацій з атомної енергії. Радянське керівництво прагнуло будь-яку ціну прискорити випробування першої атомної бомби, і вчені пішли по шляху копіювання американського ядерного пристрою. ДО 1946 року Ю.Харітоном було підготовлено тактико-технічне завдання на першу радянську атомну бомбу. Для виконання цього завдання рішенням уряду під найменуванням КБ-11 в 1946 році був створений перший в країні науково-дослідний центр з розробки і створення атомної зброї.
Влітку 1948 року під Челябінськом завершилося спорудження першого промислового атомного реактора. Через кілька місяців заробив радіохімічний завод по виділенню плутонію з урану. Пуск цих двох підприємств дозволив приступити до виготовлення та випробування ядерної бомби.
29 серпня 1949 року на ядерному полігоні під Семипалатинському був проведений вибух першої в СРСР атомної бомби.