Розроблено та затверджено репараційний план Дауеса

Чарльз Дауеса
16 серпня 1924 року на Лондонській конференції представниками держав-переможниць у Першій світовій війні під головуванням американського банкіра Чарльза Дауеса розроблений і затверджений репараційний план для Німеччини, який повинен був забезпечити продовження виплат Німеччиною компенсацій державам-переможницям та полегшити проникнення американського капіталу в Німеччину для захоплення ключових галузей німецької економіки.

План Дауеса був направлений на відновлення військово-промислового потенціалу Німеччини і зміцнення економічної і політичної позиції німецького імперіалізму. Йому призначалася важлива роль у боротьбі проти Радянського Союзу і революційного руху в Європі. Автори розраховували, що реалізація плану зміцнить капіталістичну систему у всій Західній Європі та сприятиме створенню антирадянської коаліції імперіалістичних держав.

Документ передбачав надання Німеччині позики у 200 млн. доларів для стабілізації марки, встановив розміри платежів Німеччини на перші 5 років по 1-1,75 млрд. марок у рік, а потім по 2,5 млрд. марок на рік. Виплата репарацій повинна була здійснюватися як товарами, так і готівкою в іноземній валюті.

Німецькі капіталісти, підсиливши експлуатацію робітників, переклали на них основний тягар репарацій. Підвищення цін на предмети першої необхідності важко відбилося на становищі трудящих мас. У зв'язку з прийняттям Плану Дауеса між Францією і Бельгією, з одного боку, і Німеччиною — з іншого, було укладено угоду про евакуацію французьких і бельгійських військ з Руру, що окупували його в 1923 році.

Автори плану розраховували, що для сплати репарацій Німеччини будуть потрібні нові ринки збуту, які вона знайде в Радянському Союзі, і що посилений ввезення німецьких промислових товарів в Радянський Союз підірве соціалістичну індустріалізацію і послабить обороноздатність СРСР.