У Манчестері за розпорядженням британського уряду військами був розігнаний шістидесятитисячні робочий мітинг

Манчестерська бійня на картині Річарда Карлайла
У 1819 році у зв'язку з погіршенням становища англійських трудящих в країні почалися робочі хвилювання. Повсюдно проходили масові зібрання з вимогою демократичних реформ і скасування «хлібних законів», що встановлювали високі, по суті заборонні, мита на імпортний хліб. Ціни на місцевий хліб постійно зростали, в результаті чого доходи поміщиків і хліботоргівців збільшувалися, а рівень життя пролетаріату падав.

Серед учасників радикально-демократичного руху виникла ідея обрати явочним порядком новий, демократичний парламент.

16 серпня 1819 року в Манчестері за розпорядженням британського уряду військами був розігнаний шістидесятитисячне робочий мітинг, на якому обговорювався проект петиції про введення в Англії загального виборчого права. При цьому було убито 15 беззбройних учасників зборів та більше 400 поранено.

Події відбувалися на полі св. Петра, в зв'язку з чим в англійську історію цей інцидент увійшов під іронічною назвою «Пітерлоо» за аналогією з битвою при Ватерлоо в червні 1815 року.

Кривава бійня «при Пітерлоо» викликала в країні хвилю обурення. Всюди скликалися мітинги протесту. Поет-демократ Персі Біши Шеллі у «Пісні до захисників свободи», присвяченої жертвам бійні на Пітерсфільде, закликав співвітчизників розбити кайдани і йти на бій в ім'я свободи.

Організатори мітингу були заарештовані за звинуваченням у державній зраді. Англійський парламент у спішному порядку прийняв серію реакційних законів, скасовувати право зборів і вводивших додаткові обмеження для друку. Закони ці одержали в народі назву «актів для затикання рота». Почалися репресії проти радикально-демократичного руху.