Пізанська вежа span>
9 серпня 1173 на Кафедральній площі Пізи був закладений перший камінь дзвіниці собору Санта Марія Маджоре, яка увійшла в історію під назвою «Пізанської вежі».
Будівництвом дзвіниці займалися майстри Гульєльмо з Інсбрука і Бонна. Однак побудувавши перший поверх заввишки 11 метрів і два колонадний кільця, Бонанно виявив, що дзвіниця відхилилася від вертикалі на чотири сантиметри. Майстер припинив роботу і поспішив покинути місто. Час від часу роботу по будівництву відновлювали.
до 1233 року було побудовано всього чотири поверхи. Лише через сто з гаком років після початку будівництва, у 1275 році, міська влада знайшла нового архітектора — Джованні ді Симоні, який ризикнув продовжити зведення дзвіниці.
Коли він відновив роботи, нахил верхнього карниза башти становив 50 сантиметрів. Закінчивши п'ятий колонадний поверх, він припинив роботу. У 1350 році, коли відхилення від вертикалі вже було 92 сантиметри, за роботу взявся архітектор Томазо ді Андреа. Він підняв наступний поверх з похилою боку на 11 сантиметрів, а дзвінницю «завалив» убік, протилежну нахилу. Лише після цього він поставив над вісьмома ярусами вежі дзвіницю з бронзовим дзвоном. Через 164 роки будівництво башти нарешті було завершено.
Нинішня висота «Пізанської вежі» — 56 метрів, діаметр основи — 15,5 метра, маса — 14,5 тонни, відхилення верхівки від вертикалі — близько 4,8 метра, і воно продовжує збільшуватися.
30 грудня 1986 ЮНЕСКО привласнила Пізанської вежі статус Всесвітньої спадщини. Знаменита вежа також занесена в Книгу рекордів Гіннеса.