«Рейтан. Занепад Польщі». Картина Яна Матейка span>
5 серпня 1772 року в Петербурзі була підписана Австро-пруссько-російська конвенція про перший поділ Речі Посполитої — колись могутнього союзної держави, який сформувався в кінці 14-16 століть шляхом об'єднання володінь Польського королівства і Великого князівства Литовського.
Цей документ підтвердив укладені 6 і 19 лютого того ж року двосторонні угоди Росії з Пруссією і Австрією про анексію частини польсько-литовських земель. За підсумками цих угод Річ Посполита продовжувала існувати, але її територія істотно зменшилася.
Пруссія отримала землі в південній Прибалтиці: Померанію і Західну Пруссію, що включали колишні польські воєводства Поморське, Мальборкское і Хелмінскую (без вільних міст Гданська і Торуня), а також інші володіння, площею 36 тис. км2 з 580 тис. жителів. Росія зайняла територію Східної Білорусії по Західній Двіні і Дніпру, площею 92 тис. км2, з населенням 1 млн. 300 тис. чоловік.
Австрія анексувала значну ділянку південної Польщі — частину Краківського і Сандомирського воєводств, Освенцимське і Заторське князівства, а також Російського (Галичини) та Бєльського воєводств — всього 83 тис. км2, з більш ніж 2,5 млн. населенням. За бажанням учасників конвенції її повинен був затвердити польський сейм (парламент).
Переговори польського короля Станіслава Августа Понятовського з його колишньою коханою — царицею Катериною II та іншими зацікавленими європейськими монархами не принесли результатів, і сейму довелося підкоритися.
У вересні війська Австрії, Пруссії і Росії зайняли анексовані території Речі Посполитої, не зустрівши з боку поляків ніякого військового опору.