На вулицях Парижа вперше прозвучала «Марсельєза»

Пам'ятник Руже де Лілю в Лонс-ле -Соньє (Скульптор Бартольді, 1881 рік)
30 липня 1792 року в Париж увійшов батальйон із 500 волонтерів-марсельців, що виступили на захист завоювань Великої Французької революції проти інтервенції європейських монархічних режимів на чолі з Австрією. В якості похідного маршу вони виконували «Військову пісню Рейнської армії», написану 25 квітня того ж року військовим інженером Клодом Жозефом Руже де Лілем (1760-1836). Згодом, вона отримала прізвисько «Марсельєзи» (тобто «Марсельської»).

Її автор — уродженець Страсбурга, пристрасний любитель музики і поезії, створив мелодію і текст пісні у пориві надприродного натхнення, дізнавшись про початок війни революційної Франції проти Австрії та її союзників.

24 листопада 1793 революційний парламент Французької республіки (Конвент), проголосив творіння Руже де Ліля державним гімном країни.

Реставрація Французької монархії на початку 19 століття привела до заборони виконання «Марсельєзи». Однак, в період революцій 1830 і 1848 років у Франції та інших європейських країнах «Марсельєза» незмінно відроджувався в якості інтернаціонального революційного гімну. Співали її та учасники Паризької Комуни 1871 року.

А в 1887 році «Марсельєза» знову стала офіційним державним гімном III Французької республіки. В останній раз вона була заборонена після поразки Франції на початку Другої світової війни та окупації значної частини країни армією нацистської Німеччини. Однак після вигнання окупантів, звільнена Франція знову зробила своїм гімном «Марсельєзу».