А.Д. Сахаров span>
Дивовижна життя російського вченого і громадського діяча А.Д. Сахарова нікого не залишить байдужим. «Людиноненависника» і «найбільший гуманіст», «втратив честь і совість» і «честь і совість нашої епохи» — це повороти в його долі.
За розробку першої термоядерної бомби на нього посипалися нагороди (обрання академіком, Сталінська премія, звання Героя Соціалістичної праці, причому за своє життя він одержав його тричі).
Але повною мірою розуміючи небезпеку цього виробництва, він став виступати за заборону випробувань. Що мала широкий резонанс у всьому світі стаття «Роздуми про прогрес, мирне співіснування і інтелектуальну свободу» (1968) послужила причиною відсторонення Сахарова від наукової роботи і переслідувань в пресі.
З 1970 року вчений займався правозахисною діяльністю, ставши в число засновників Комітету прав людини. Присудження Нобелівської премії миру в 1975 року викликало чергові нападки з боку уряду.
А потім Сахаров виступив проти введення радянських військ до Афганістану, за що 21 січня 1980 правозахисник був затриманий і без суду висланий разом з дружиною в місто Горький. Указ Президії Верховної Ради і постанови Ради Міністрів СРСР позбавили Сахарова всіх нагород, присуджених раніше.
Реабілітуватися він зміг тільки в 1986 році.