У Франції почалася Липнева буржуазна революція

Свобода, що веде народ (картина Ежена Делакруа , 1830 рік)
Безпосереднім приводом до Липневої революції послужили підписані французьким королем Карлом Х ордонанси про розпуск палати депутатів, про обмеження виборчого права земським цензом і про посилення репресій проти прогресивної преси.

27 липня 1830 в Парижі спалахнуло масове збройне повстання під гаслом захисту конституційної хартії 1814 року і зміщення кабінету Поліньяка. Головною рушійною силою революції були робітники і ремісники, яких підтримала дрібна і середня буржуазія, а також передова частина інтелігенції.

29 липня повстанці оволоділи Тюїльрійського палацу та іншими урядовими будівлями. Королівські війська були розбиті й покинули Париж. Влада в столиці перейшла в руки «муніципальної комісії», очоленої впливовими діячами помірно-ліберального крила великої буржуазії — банкірами Лаффіта і Пер'є, генералом Лафайетом та іншими.

Незважаючи на протести республіканських груп, палата депутатів, у якій переважали орлеаністи, вирішила передати корону герцогу Орлеанському — Луї Пилипові, тісно пов'язаному з великими банкірами. 2 серпня Карл Х відрікся від престолу, 7 серпня 1830 була встановлена ??Липнева монархія, а Луї Філіп проголошений «королем французів».

Внаслідок Липневої революції влада остаточно перейшла в руки буржуазії, і у Франції встановилася буржуазна монархія. Була прийнята нова конституція — «Хартія 1830 року», яка здійснила деяке зниження (у порівнянні з «Хартією 1814 року») майнового і вікового цензу для виборців.

Державний апарат і командний склад армії були очищені від крайніх реакціонерів, уведене місцеве й обласне самоврядування, обмежена влада короля. Однак працюючі маси й дрібні власники не дістали права голосу. Закони проти профспілок і робочих страйків, а також важкі непрямі податки не були скасовані.