На Кубі почалося національне повстання на чолі з Фіделем Кастро

Фідель Кастро
У 1952 році Фульхенсіо Батіста встановив на Кубі диктаторський режим. Незабаром в республіці проти нього почалося повстанський рух, який очолив випускник Гаванського університету — молодий адвокат Фідель Кастро Рус, родом з провінції Орьенте.

26 липня 1953 група озброєних людей на чолі з Кастро спробувала захопити армійські казарми у фортеці Монкада в місті Сантьяго-де-Куба. Однак революціонери зазнали поразки. Більшість повстанців було заарештовано. Суд засудив Кастро до 15 років тюремного ув'язнення, однак у травні 1955 року під тиском громадськості він був амністований і висланий за межі Куби. Він і його сподвижники влаштувалися в Мексиці.

Тим не менше, Кастро не залишив надію скинути диктатора. У США та Мексиці йому вдалося організувати «Рух 26 липня». Революціонери стали активно готуватися до збройного перевороту.

2 грудня 1956 до берегів Куби причалила яхта «Гранма» з Фіделем і його прихильниками на борту. У першому бою з урядовими військами революціонери були розгромлені, але 12 чоловік на чолі з Кастро пробилися в гори Сьєрра-Маестра. Фідель організував повстанську армію, яка протягом 1956-1958 років поширила свої дії на інші райони Куби. У вирішальних боях у кінці 1958 року армія Фіделя розгромила урядові війська.

1 січня 1959 повстанці вступили в Гавану, де Кастро сформував новий уряд Куби з числа своїх соратників-революціонерів.