За наказом гетьмана Івана Мазепи страчений Василь Кочубей, український державний і військовий діяч

Гетьман Іван Мазепа
Василь Кочубей володів величезними земельними наділами з кріпосними селянами на Лівобережній Україні. При гетьмані Мазепі він займав вищі посади в гетьманського уряда: генерального писаря (1687-1699), генерального судді (1699-1708). У складі українських козацьких військ брав участь в Азовських походах (1695-1696).

Дізнавшись про таємні переговори Мазепи зі шведським королем Карлом XII і польським королем Лещинським, метою яких було відділення України від Росії і підпорядкування її владі Швеції і Польщі, Кочубей кілька разів попереджав Петра I про готувалася зраді.

Проте цар, нескінченно довіряючи Мазепі, визнав відомості про його зраду наклепом і видав гетьману втекли в Росію Кочубея та його однодумця полковника Іскру. Їх жорстоко катували і страчували 25 липня 1708 року. Коли ж Петро дізнався про втечу Мазепи до Карла XII, він оскаженів. Після Полтавської перемоги князь Меншиков отримав найсуворіший наказ наздогнати і схопити зрадника, але виконати його не зумів — Карл XII і Мазепа вислизнули від російських загонів і бігли до Туреччини.

Бажання стратити зрадника було таке велике, що всупереч своїй звичайній скупості Петро пропонував турецькому муфтію 300 000 талерів, якщо той переконає султана видати втікача. Однак угода не відбулася, а Мазепа помер своєю смертю в 1709 році. Кочубей і Іскра з почестями було поховано в Києво-Печерській лаврі.