У Єгипті стався військовий переворот

Гамаль Абдель Насер
До середини 20 сторіччя Єгипет дозрів для революції. Єгипетський націоналізм страждав від поразки в Палестині і від проваленої спроби позбутися британців. Вина за невдачі єгипетських військ під час війни з Ізраїлем була покладена на «короля-джигуна» Фарука I (1920-1965). В останні роки правління Фарук проводив в країні деякі реформи, але політичні супротивники заробляли очки на його слабкостях — схильність до розкоші, захопленні азартними іграми і любовні пригоди.

23 липня 1952 група «Вільні офіцери» на чолі з полковником Гамаля Абдель Насера ??організувала змову проти Фарука I і здійснила державний переворот. Король був змушений зректися престолу на користь свого 7-місячного сина Ахмеда Фуада II.

Взявши з собою дітей, король і королева вирушили у вигнання до Італії, де Фарук називав себе принцом Фаруком Фуадом Єгипетським. Його палаци і велика частина стану були конфісковані.

Роком пізніше Єгипет був проголошений республікою, а навесні 1954 року його президентом став керівник перевороту — полковник Гамаль Абдель Насер (1918-1970), лідер арабської нації, який взяв курс на викорінення англо-американського панування на Середньому та Близькому Сході.