Олександр Кайдановський


Олександр Леонідович Кайдановський
Олександр Леонідович Кайдановський народився 23 липня 1946 року в Ростові-на-Дону. Закінчивши 8 класів середньої школи, він вступив до Ростовського училища мистецтв, після закінчення якого, в 1965 році виїхав до Москви, де спочатку вступив у Школу-студію МХАТ. Але, провчившись там кілька місяців, перейшов у Театральне училище ім. Б.Щукина на курс Б.Захави.

Будучи студентом другого курсу, Кайдановський дебютував в кіно, знявшись в епізодичній ролі у фільмі І.Поволоцкой «Таємнича стіна» (1967). Тоді ж відбувся його дебют і як театрального актора, — він зіграв Гамлета в «Експериментальному театрі» Аксьонової-Арді. Хоча критики вельми насторожено поставилися до трактування ролі, але відзначили і безсумнівний талант молодого актора.

Закінчивши в 1969 році Щукінське училище, Кайдановський був прийнятий в трупу Московського театру імені Є.Вахтангова. Він завжди був дуже незалежним актором. Тож невдовзі через відсутність головних і цікавих ролей він пішов з цього театру і деякий час працював у МХАТі і Театрі на Бронній. Але з грою на сцені у актора так і не складалося, а ролі в кіно були невеликими. Серед його робіт почала 1970-х років — ролі в картинах «Драма на полюванні», «Слідство ведуть знавці», «Діти Ванюшина», «Крах інженера Гаріна» ...

У 1973 році Кайдановський пішов в армію , потрапивши на службу в кавалерійський полк при «Мосфільмі». Саме тоді він і зіграв свою першу «зоряну» роль у фільмі Михалкова «Свій серед чужих, чужий серед своїх». Після виходу цієї картини до актора прийшли всенародна слава і любов. Потім були й інші яскраві роботи — ролі у фільмах «Зникла експедиція» (1975), «Під дахами Монмартра» (1975), «Життя Бетховена» (1978), «Дізнання пілота Піркса» (1979) та багато інших. До кінця 1970-х років Кайдановський став уже відомим і затребуваним актором радянського кіно.

Величезну роль у його долі зіграла зустріч з режисером А.Тарковського, який запросив актора на головну роль у свій фільм «Сталкер» (1979). Ця картина стала класикою світового кінематографа, а Кайдановський — світовою знаменитістю. Критики назвали його самим загадковим актором сторіччя. Саме робота з Тарковським пробудила в Олександрі інтерес до режисури.

У 1984 році він закінчив Вищі курси сценаристів і режисерів, де навчався у А. Тарковського. Перші роботи Кайдановського як режисера — його студентські фільми — стрічки «Сад» за Борхесом і «Іона» за Камю. Першою повнометражною роботою Олександра став його дипломний фільм «Проста смерть» (1985), який на фестивалі в Іспанії (1988) був удостоєний одного з призів.

У 1980-х роках Кайдановський зняв ще психологічну драму «Гість», сюрреалістичну драму «Дружина керосинника» і документальну стрічку «Маестpо» про С.Паpаджанове. Також він написав сценарії до ряду своїх фільмів. Всі режисерські роботи Олександра пройняті філософськими пошуками сенсу.

У цей же період він продовжував активно зніматися в кіно. Серед його робіт цього періоду — ролі у фільмах — «Рафферті» (1980), «Вибачте, будь ласка» (1982), «Десять негренят» (1987), «Нові пригоди янкі при дворі короля Артура» (1988) та інші. Також актор працював з режисерами інших країн, знявшись в картинах «Листопад» (Польща-Франція), «Дихання диявола» (Іспанія), «Чарівний мисливець» (Угорщина), «Сповідь незнайомцю» (Франція).

В останні роки життя Кайдановський, крім акторської діяльності та режисури, також знімав відеокліпи, брав участь в озвучуванні фільмів, був художнім керівником декількох картин, в 1994 входив до складу журі Каннського кінофестивалю. Ще він викладав в Щукінському училищі, а в 1995 році отримав власний курс на сценарному факультеті ВДІКу. Але здоров'я актора було підірвано, він переніс два інфаркти.

Заслужений діяч мистецтв Росії, людина найширшої ерудиції, Кайдановський любив літературу, класичну музику і живопис, добре малював сам, складав вірші й пісні.

Олександр був одружений чотири рази. У різні роки його подружжям були — Ірина Бичкова, на якій він одружився ще в Ростові, актриси Євгенія Симонова, Наталія Судакова та Інна Піварс. Від усіх шлюбів у актора четверо дітей — дочки Дарія, Зоя, Анна і син Андрій.

Помер Олександр Леонідович Кайдановський 3 грудня 1995 року в Москві від третього інфаркту , був похований на Кунцевському кладовищі столиці.