Олександра Забєліна


Олександра Іванівна Забєліна
Олександра Іванівна Забєліна народилася 11 березня 1937 року в Москві. Починала займатися гімнастикою, але, отримавши травму, була змушена залишити цей вид спорту. Тоді в 1951 році сусідський хлопчик покликав її з собою в секцію фехтування. Так Олександра взяла в руки рапіру і вже не розлучалася з нею, її першими тренерами були Раїса Чернишова та Іван Манаєнков. Входила в московський клуб «Динамо».

У 1956 році Олександра увійшла в збірну команду Радянського Союзу. У тому ж році вона стала чемпіонкою світу в командній першості. За свою спортивну кар'єру Олександра Забєліна дев'ять разів ставала чемпіонкою світу, з них два рази — в особистій першості (1957 і 1967), тричі — володаркою Кубка Європи (1966, 1967, 1969) і тричі — олімпійською чемпіонкою в командній першості (1960, 1968 і 1972). Також вона неодноразово ставала чемпіонкою СРСР з фехтування.

Олександра Забєліна — перша радянська спортсменка, яка стала чемпіонкою світу в особистій першості у 1957 році. У 1960 році вона отримала звання Заслуженого майстра спорту. Крім спортивних нагород має і державні нагороди: орден «Знак пошани», медалі «За трудову доблесть» і «За трудову відзнаку».

У 1970 році Олександра Іванівна закінчила Московський історико-архівний інститут. Після завершення спортивної кар'єри в 1972 році вона стала тренером — займалася з дівчатками в спортивній школі «Динамо». Серед численних вихованок Забєлін чемпіонка Ігор XXVII Олімпіади в Сіднеї (Австралія) з фехтування на шпагах Марія Мазіна.