Андрій Синявський


Андрій Донатович Синявський
Андрій Донатович Синявський народився 8 жовтня 1925 року в Москві. Батько його, із дворян, був професійним революціонером, лівим есером, але цілком лояльно ставилися до радянської влади. Любов до літератури синові прищепив саме він.

Згодом, уже відомим письменником, Андрій Синявський розповів про батька в напівдокументальній повісті «На добраніч» (1984), у розділі «Батько», — і тим виконав свій синівський борг так, як це дано тільки художнику.

Вчитися Андрій почав в Москві, закінчив середню школу в Сизрані, куди сім'я евакуювалася на початку війни. У 1943 році його призивають в армію. За станом здоров'я він служить радіомеханіком на підмосковному аеродромі. У 1945 році Синявський вступає на заочне відділення філологічного університету МГУ. У 1946 — демобілізувався і переходить на денне відділення. У 1949 — закінчує університет і вступає до аспірантури.

Працював в Інституті світової літератури, викладав в МГУ на факультеті журналістики, звідки був звільнений після публікації в Італії роману Бориса Пастернака «Доктор Живаго». Викладав у Школі-студії МХАТ. Був ведучим літературним критиком журналу «Новий світ» — журнал вважався найбільш ліберальним в СРСР.

Синявський — автор літературознавчих робіт про творчість Горького, Пастернака, Бабеля, Ахматової. З 1955 року почав писати прозові твори. У СРСР його твори не друкувалися, тому Синявський переправляв свої твори на Захід. На Заході під псевдонімом Абрам Терц було надруковано дві книги: «Суд іде» та «Любимов», а також стаття «Що таке соціалістичний реалізм?».

Восени 1965року Синявський був заарештований разом з Ю. Даніеля . У лютому 1966 року засуджений на сім років. Суд над письменниками, відомий як «Процес Синявського-Даніеля», супроводжувався тенденційним висвітленням у пресі і був задуманий як пропагандистське шоу з викриттями і покаяння, однак ні Синявський, ні Даніель не визнали себе винними.

Незабаром після звільнення в 1973 році поїхав на запрошення Сорбонни на роботу до Франції. В еміграції написав багато робіт, в тому числі «Опале листя В.В. Розанова», автобіографічний роман«На добраніч»,«Іван-дурень». Видавав спільно зі своєю дружиною М.В. Розанової з 1978 року журнал «Синтаксис».

Помер Андрій Донатович Синявський 25 лютого 1997 року, похований у Фонтене-о-Роз під Парижем.