Еммануїл Казакевич


Еммануїл Казакевич
Еммануїл Генріхович Казакевич народився (11) 24 лютого 1913 року в місті Кременчук Полтавської області, в родині єврейського публіциста. У 1930 році він закінчив машинобудівний технікум в Харкові. У наступному році сім'я Казакевич перебралася в Біробіджан, в Єврейську автономну область.

Казакевич працював на будівництві бригадиром, інженером і начальником будівництва, а потім головою колгоспу «Вальдгейм». Він сформував єврейський молодіжний театр, був керівником Биробиджанский державного єврейського театру, головою обласного радіомовлення на ідиші. У 1935-1938 роках Еммануїл Казакевич працював у газеті «Біробіджанер штерн», де публікував свої вірші, написані на ідиші.

Перший віршований збірник Казакевича «Біробіджанстрой» побачив світ у 1932 році. У 1930-і роки він перекладав театральні спектаклі для єврейського театру і написав для нього п'єсу «Молоко і мед».

У 1938 році Казакевич переїхав до Москви. Під час Великої Вітчизняної війни служив на фронті в письменницькій роті. Війну закінчив у посаді помічника начальника розвідки армії.

Перша ж повість російською мовою «Зірка» (про Велику Вітчизняну війну) принесла письменникові Сталінську премію в 1948 році. У 1950 році Казакевичу присуджена ще одна Сталінська премія за роман «Весна на Одері».

22 вересня 1962 письменник Еммануїл Казакевич помер у Москві.