Макс Борн


Макс Борн
Макс Борн народився 11 грудня 1882 року в Бреслау (нині Вроцлав, Польща), в родині університетського професора анатомії. Мати Макса — Маргарет — була талановитою піаністкою. Початкову освіту він здобув у гімназії кайзера Вільгельма в Бреслау.

У 1901 році поступив в Університет Бреслау, там захопився математикою і фізикою. У 1904 році він вступив до Геттінгенського університету, де займався під керівництвом відомих математиків. У 1907 році Макс Борн отримав ступінь доктора за дисертацію з теорії стійкості пружних тіл.

Об'єднавши ідеї Ейнштейна в області теорії відносності з математичним підходом Маньківського, Борн відкрив новий спрощений метод обчислення маси електрона.

У 1915 році Борн став асистент-професором теоретичної фізики в Берлінському університеті. Під час Першої світової війни Борн проводив дослідження з звукометріі і давав оцінку винаходів в області артилерії. В цей же час почалася його дружба з Ейнштейном.

У 1921 році Борн став директором університетського Фізичного інституту в Геттінгені. У 1928 році у Борна погіршився стан здоров'я, і ??він змушений був провести рік у санаторії. Тут він написав підручник з оптики.

У 1932 році Борн став деканом наукового факультету в Геттінгені. Після приходу до влади Гітлера Борн перебирається до Великобританії, де читає лекції в Кембриджі, потім в Індійський фізичний інститут в Бангалорі, а в 1936 році зайняв посаду професора натурфілософії в Единбурзькому університеті.

У 1954 році, Борн був нагороджений Нобелівською премією з фізики «за фундаментальні дослідження з квантової механіки, особливо за його статистичну інтерпретацію хвильової функції».

У 1955 році він був одним з шістнадцяти нобелівських лауреатів, які виробили заяву, що засуджує подальшу розробку і використання ядерної зброї. Цю декларацію згодом підписав п'ятьдесят-одна нобелівський лауреат.

Макс Борн помер у Геттінгенському госпіталі 5 січня 1970 року.