Данило Самойлович


Данило Самойлович
Данило Самойлович Самойлович народився 22 грудня 1744 року у селі Янівка Чернігівської губернії, в родині священика. При народженні прізвище у великого лікаря була іншою — Сушковскій, однак, при надходженні в Київську духовну академію була традиція міняти прізвище, як і при зарахуванні в монастир. Мати записала Данила під новим прізвищем Самойлович (по імені батька), під нею лікар і залишився в історії медицини.

В академії хлопчик познайомився з майбутніми світилами медицини Н.Максімовічем-Амбодик, А.Італінскім, І. Руцьким, М.Трохімовскім, з якими дружив усе своє життя. Разом вони потрапили і в число небагатьох студентів академії, які продовжили навчання за казенний рахунок в Петербурзькому Адміралтейському госпіталі.

Тут крім інших наук Самойлович жваво зацікавився новим предметом — фармакологією, багато часу проводив у бібліотеці та в ботанічному саду. Після Петербурга навчався в Страсбурзькому університеті і в 1768 році приступив до роботи в лазареті Копорском полку.

Слідуючи за полком, займався вивченням поширення чуми. Він прийшов до висновку, що хвороба розноситься через контакт з хворим, а не по повітрю. Наступним етапом лікаря став пошук способів боротьби з епідемією, що охопила на той час Молдову, Україну, Москву.

Самойлович запропонував робити протичумні щеплення. А коли при монастирі була відкрита лікарня для чумних, Самойлович почав впроваджувати перші методи епідеміології: сортував хворих, видав медперсоналу спеціальні халати і взуття, ратував за профілактичні заходи при транспортуванні хворих. Звичайно, під час досліджень, лікар і сам не уникнув хвороби — тричі він заражався чумою, але вижив.

Крім цього, Самойлович писав дисертацію з акушерства. У 1778 році вийшло його посібник «Міська і сільська повитуха». Лікар складався в 12 зарубіжних академій наук, але вітчизняні правителі ставилися до нього завжди прохолодно. Однак в історії російської медицини Самойлович по праву вважається одним із засновників вітчизняної епідеміології.

Помер Данило Самойлович 20 лютого 1805 року в Миколаєві від жовтяниці.