Геннадій Батигін


Геннадій Семенович Батигін
Геннадій Семенович Батигін народився 19 лютого 1951 року. Закінчивши філософський факультет МДУ, він майже все життя пропрацював в Інституті соціології РАН. Почавши свій шлях з посади старшого науково-технічного співробітника, він планомірно йшов по сходинках кар'єрної драбини. Рутина повсякденного наукової праці була для нього «помірністю і акуратністю», свого роду захистом, що забезпечує можливість зосередитися на головному, займатися напруженою інтелектуальною роботою.

У 26 років він став кандидатом філософських наук за спеціальністю «Прикладна соціологія», у 36 — доктором філософських наук в області «Теорії, методології та історії соціології», а в 40 — професором. Геннадій Семенович не раз повторював, що його наукова кар'єра завершилася, коли він отримав вчене звання професора і створив свій сектор: він досяг того, до чого завжди прагнув — незалежності, можливості самостійної наукової роботи для себе, своїх колег та учнів, можливості допомагати тим, кому вважав за необхідне допомогти.

Крім наукової роботи, він був засновником і головним редактором «Соціологічного журналу», членом редколегії журналів «Вісник Академії наук» і «Людина». Батигін одним з перших став представляти результати соціологічних розробок у масових виданнях. Його публікації мали великий суспільний резонанс.

Геннадій Семенович працював оглядачем «Тижня», друкувався в «Літературній газеті», «Новому світі» та інших виданнях. Він залучив до співпраці з «Соціологічним журналом» багатьох відомих журналістів і письменників. Для самого Батигін робота на передньому краї публіцистики стала можливістю вдивитися в деталі суспільного життя і відточити професійне перо.

Батигін очолював і координував дослідження по ключових напрямках історії та методології соціального знання. Їм був опублікований ряд книг і велика кількість статей у провідних вітчизняних та зарубіжних журналах. Він спрямовував свої зусилля на те, щоб наблизити вітчизняну соціологію до світового рівня. Він об'єднував покоління вчених, будучи «своїм» не тільки серед маститих колег, але і в середовищі юних колег — студентів та аспірантів.

1 червня 2003 Геннадій Семенович Батигін раптово помер.