Сергій Іллюшин


Сергій Іллюшин
Сергій Володимирович Ільюшин народився (18) 30 березня 1894 року в родині вологодського селянина-бідняка.

Був робочим-будівельником, чорноробом на аеродромі (розчищення та вирівнювання льотного поля). Самостійно вивчив математику, фізику, хімію, що допомогло йому стати авіамеханіком після призову в армію. У 1917 році Ільюшин успішно здав іспит на звання пілота. Почалася громадянська війна, і Ільюшин їде на фронт, де працює авіамеханіком, воєнкомом, начальником авіаремонтного поїзда.

Коли війна закінчилася, Сергія Володимировича направляють на навчання до Московського інституту інженерів Червоного повітряного флоту (пізніше — Військово-повітряна інженерна академія імені М.Є. Жуковського). Під час навчання Ільюшин будував навчальні планери. У 1926 році Сергій Володимирович закінчив академію, а в 1931 році — створив і очолив одне з конструкторських бюро.

У 1933 році колектив цього конструкторського бюро почав розробку двомоторного літака. Льотчик-випробувач В.К. Коккинаки встановлює на ньому ряд рекордів висоти з різними вантажами. У 1938-1939 роках на літаках, зроблених в конструкторському бюро Ільюшина, були здійснені безпосадочні перельоти Москва-Владивосток і Москва-Північна Америка.

Літаки Ільюшина — дальні бомбардувальники Іл-4 і штурмовики Іл-2 прославилися в роки Другої світової війни. У 1944 році конструкторське бюро Ільюшина приступає до створення принципово нової на той момент реактивної авіації. Літаки Іл-12, які стали виробляти на наступний після закінчення війни рік, дозволили помітно збільшити пасажирські перевезення. Слідом був розроблений ще ряд пасажирських літаків.

Помер Сергій Володимирович Ільюшин 9 лютого 1977 року.