Зураб Церетелі


Зураб Костянтинович Церетелі
Скульптор-монументаліст, президент Російської академії мистецтв — Зураб Церетелі широко відомий як творець виблискуючих мозаїк і емалей, грандіозних композицій з литого і карбованого металу, а також як художник-живописець і активний громадський діяч.

Зураб Костянтинович Церетелі народився 4 січня 1934 року в Тбілісі (Грузія), в сім'ї інженера-будівельника. Творче вплив на Зураба надав його дядько — художник Г.Ніжарадзе, в чиєму будинку хлопчик проводив багато часу. Також там часто бували багато відомі грузинські художники, які і стали його першими вчителями в живописі.

Після закінчення в 1958 році Тбіліської академії мистецтв Церетелі почав свою творчу кар'єру. Спочатку він працював художником в Інституті історії, археології та етнографії Академії наук Грузії (до 1965), що зіграло чималу роль в становленні його як художника і монументаліста. Вже тоді він почав брати участь у різних виставках, а в 1964 році пройшов курс навчання у Франції, де мав можливість спілкуватися з Пабло Пікассо і Марком Шагалом.

Мозаїчні композиції в курортному комплексі в Піцунді (Фото: www.tsereteli.ru) З кінця 1960-х років Церетелі велику увагу приділяє роботі в галузі монументального та музичного мистецтва, які на довгі роки стали улюбленими техніками майстра і принесли йому популярність, як в Росії, так і за кордоном. Серед перших робіт, що принесли майстру популярність, — оформлення курортного комплексу в Піцунді (1967), музичних та вітражних композицій в Тбілісі (1972), монументальний ансамбль дитячого курортного містечка в Адлері (1973) та інші. Також у 1970-1980 роках він працював головним художником МЗС СРСР, був головним художником Олімпіади-80 і брав участь у створенні готельного комплексу «Ізмайлово» (Москва).

У наступні роки Зураб Костянтинович більше працює в металі і скульптурі, активно використовуючи великі металеві горельєфи. Географія його монументальних робіт у цій техніці охоплює територію кількох країн світу. Крім Росії, його скульптурні твори є у Великобританії, Іспанії, США, Франції, Японії, Бразилії, Грузії і Литві. Серед них найбільш значні монументи — «Щастя дітям світу», «Наука, освіта — світові» і «Сльоза скорботи» в США; «Зруйнувати стіну недовіри» в Лондоні; «Людина і сонце» і «Історія Грузії» в Тбілісі; «Народження Нової Людини» у Севільї; «Дружба навіки» в Москві; монумент пам'яті жертв теракту в Беслані. Одночасно він продовжував створення вітражів, також широко експериментуючи в цій області.

Манежна площа в Москві (Фото: www.tsereteli.ru) Ще на початку 1990-х років Церетелі переїхав до Москви, де, отримавши підтримку тодішнього мера Ю.Лужкова, фактично став головним монументалістом столиці. Зураб Костянтинович брав участь у спорудженні меморіального комплексу на Поклонній горі і в ряді архітектурно-монументальних проектів — це торгово-рекреаційний комплекс «Мисливський ряд», скульптурне оздоблення Манежній площі, пам'ятник «В ознаменування 300-річчя російського флоту», оформлення декількох нових станцій метро.

Крім того, Церетелі створив ряд пам'ятників діячам минулого і прижиттєвих скульптурних портретів сучасників, які встановлені в містах Росії та світу. Але перш за все Зураб Костянтинович — живописець (саме так він сам оцінює характер своєї творчості). Його мальовниче і графічне спадщина величезна — це понад 5000 полотен, які знаходяться в експозиціях багатьох музеїв, галерей і приватних зібрань та переповнюють майстерні самого художника.

Крім творчості Церетелі активно займається і громадською діяльністю. З 1997 року він є президентом Російської академії мистецтв, де, насамперед, веде роботу по розвитку академічного художньої освіти. Найбільшим справою президента і всієї РАХ була участь у відновленні Храму Христа Спасителя в Москві. З 1999 року Церетелі також є директором створеного ним Московського музею сучасного мистецтва, а в 2001 році відкрилася Галерея мистецтв Зураба Церетелі.