Зінаїда Волконська


Зінаїда Олександрівна Волконська
Зінаїда Олександрівна Волконська — княгиня, видна фігура російської культурного життя першої половини 19 століття, народилася 14 грудня 1792 року в родині князя Олексія Михайловича Білосільських-Білозерського та Варвари Яківни Татіщево.

Вийшовши заміж за князя Микиту Григоровича Волконського, вона спочатку жила в Петербурзі, а після 1812 року за кордоном.

Повернувшись до Петербурга, вона поринула вивченню Російської старовини, але її наукова робота була негативно сприйнята у вищому суспільстві столиці, і тому вона в кінці 1824 року переїхала до Москви. Московський будинок Волконської на Тверській вулиці, хоча і перебудований, існує і понині, і відомий під старою назвою «Єлисеєвський магазин».

У 1825 році Волконська стала членом московського «Товариства історії і старожитностей російських». У її салоні збиралися багато знамениті письменники (Міцкевич, Баратинський, Веневітінов), бував там і Пушкін. Саме Волконську Пушкін називав «Цариця муз і краси».

Кращі поети присвячували їй свої творіння. Вона і сама писала російською, французькою та італійською мовами. У 1826 році Зінаїда Волконська влаштувала проводи в Сибір дружин декабристів — Є.І. Трубецькой і М.Н. Волконської, чим викликала незадоволення влади. У 1829 році княгиня виїхала в Італію. Останні роки життя княгиня Волконська провела в Римі, де на її віллі зупинявся Гоголь.

Зінаїда Олександрівна померла в Римі 5 лютого 1862 року.