Людвіг Ерхард



Людвіг Ерхард народився 4 лютого 1897 року в місті Фюрт (Німеччина). Під час Першої світової війни воював в гаубичної артилерії, був поранений. Після війни вивчав економіку в Нюрнберзі і Франкфурті-на-Майні.

У 1925 році Ерхард отримав ступінь доктора наук. У 1945 році він став державним міністром економіки Баварії, після цього обіймав посаду начальника особливого відділу з питань грошей і кредиту при Економічній раді Бізонії.

У 1947 році він очолив експертну комісію з підготовки грошової реформи «The Sonderstelle Geld und Kredit». У 1948 році Ерхард був призначений директором Управління господарства об'єднаних західних зон Німеччини.

18 — 20 червня 1948 року в Німеччині було оголошено про проведення грошової реформи, яка надалі привела післявоєнну економіку країни до стабільності.

До 1960-м рокам Німеччині вдалося оговтатися від наслідків війни і увійти до десятки найбільш розвинених в економічному відношенні країн світу.

У 1949 році Людвіг Ерхард став міністром економіки ФРН. У 1963 році він зайняв пост федерального канцлера, на якому залишався до 1966 року. З 1965 по 1967 роки очолював партію Християнсько-Демократичний Союз. Депутатом Бундестагу він був до самої смерті 5 травня 1977 року.

Людвіг Ерхард — автор робіт «Добробут для всіх» і «Військові фінанси і консолідація боргів».