Валерій Чкалов



Валерій Павлович Чкалов народився (20 січня) 2 лютого 1904 року в слободі Василево Нижегородської губернії, в сім'ї майстра-котельника. Закінчив сільську школу, потім технічне училище в Череповці.

У 1919 році вступив до лав Червоної армії, де був майстром з ремонту літаків. У 1921-1924 роках навчався в Єгор'євський, а потім в Борисоглібській школі військових льотчиків. Після цього проходив навчання в Серпухівський вищій школі стрільби, бомбометання й повітряного бою і Московської військовій авіаційній школі вищого пілотажу.

У 1924 році почав службу в авіації. З 1930 року працював льотчиком-випробувачем. У 1936 році Чкалов спільно з Г. Ф. Байдукова і А. В. Белякова зробив перший безпосадочний переліт через Північний Льодовитий океан з Москви в Петропавловськ-на-Камчатці. За виконання цього польоту був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. У 1937 році здійснив безпосадочний переліт з Москви в США через Північний полюс. Це був світовий рекорд безпосадочного польоту на відстань понад 12000 км.

Валерій Чкалов загинув 15 грудня 1938 при проведенні випробувального польоту нового винищувача «І-180». За результатами перевірки льотчик зробив все можливе, щоб відвести літак від житлових будов. Чкалов був похований біля Кремлівської стіни.