Катерина Максимова


Катерина Сергіївна Максимова
Катерина Сергіївна Максимова народилася 1 лютого 1939 року в Москві. У 1958 році закінчила Московське хореографічне училище і була прийнята в балетну трупу Большого театру. Вже на наступний рік вона отримала головну партію в «Кам'яному квітці» і взяла участь в перших гастролях Великого балету в США, де відразу зачарувала глядачів і отримала захоплену пресу.

У 1958-1988 роках Максимова стала провідною солісткою Великого театру. Її величезна чарівність, неабиякі акторські здібності і працьовитість дозволили їй практично відразу отримувати серйозні партії. Вона вкладала в кожен свій виступ всю душу, і результатом був великий успіх, який прийшов до неї дуже рано.

Її постійним партнером був чоловік — Володимир Васильєв. Їх дует почав складатися ще в училищі, і згодом був визнаний еталонним артистичним дуетом. Катерина танцювала у виставах, поставлених Васильєвим у Великому театрі і за його межами. Світова критика назвала їх «золотою парою балету 20 століття».

У репертуарі Максимової були партії в балетах «Жізель» Адана, «Дон Кіхот» Мінкуса, «Попелюшка» Прокофьева, «Спартак» Хачатуряна, «Ікар» Слонімського, «Лебедине озеро» і «Спляча красуня» Чайковського та багато інших. Багато партії Катерина готувала під керівництвом Галини Уланової.

Вихована в кращих традиціях академічної школи, Максимова володіла легкістю і природного грацією, витонченої м'якістю ліній. Її танець був відзначений елегантністю, технічною віртуозністю, філігранно відточеними деталями. З тріумфальним успіхом вона танцювала на кращих сценах світу. «Балет — не тільки моя професія, це ще й моє життя», — говорила Максимова.

З 1978 року Максимова виступала в закордонних трупах, у виставах ансамблю «Московський класичний балет». З часом Катерина Сергіївна стала балериною, так само віртуозно володіла і технікою балету, і акторською палітрою, на якій були представлені всі можливі фарби: ліричні, комічні і трагічні.

Особливе значення у творчості Максимової мало участь в теле-балетах: «Трапеція» Прокоф'єва, «Галатея» Лоу, «Старе танго» Когана, «Анюта» Гавриліна, «Чаплініана» на музику Чапліна. Телебачення дало артистці можливість проявити свій дар тонкого гумору, ексцентрики, гротеску. Також вона знімалася в художніх і документальних фільмах.

Для Максимової і їх дуету з Васильєвим створювали свої шедеври такі метри російської і світової хореографії, як Ю.Григорович, К. Голейзовський, М.Бежар, Д.Кранко, Р.Петі і багато інших. Творчості Максимової і Васильєва присвячені телевізійні фільми та монографії.

Ще продовжуючи виступати на сцені, Максимова все більше захоплювалася педагогічною діяльністю. Закінчивши в 1980 році ГІТІС, вона через два роки починає викладати там на кафедрі хореографії класичну спадщину і композицію танцю. У 1996 році їй присвоюють вчене звання професора.

З 1990 року, після закінчення виконавської діяльності, Максимова стала педагогом-репетитором балету Кремлівського Палацу з'їздів. А з 1998-го — балетмейстером-репетитором Великого театру. Одночасно Катерина Сергіївна проводила майстер-класи у багатьох театрах країни і світу, очолювала журі або брала участь у роботі різних міжнародних конкурсів артистів балету.

Катерина Максимова — Народна артистка СРСР, лауреатка багатьох почесних звань і премій в області хореографії, дійсний член багатьох Міжнародних академій мистецтва, нагороджена багатьма орденами, як Росії, так і інших країн.

Катерина Сергіївна Максимова раптово померла 28 квітня 2009 року в Москві, була похована на Новодівичому кладовищі.