Всеволод Санаєв



Всеволод Васильович Санаєв народився 25 лютого 1912 року в Тулі. Закінчив ГІТІС в 1937 році і вступив до трупи МХАТу, працював також у Театрі ім. Моссовета.

У перший раз він знявся в кіно, зігравши лісоруба у фільмі «Волга-Волга» в 1938 році — це була невелика епізодична роль. Перша велика кінороль Санаєва — роль Добрякова в кінофільмі 1940 року «Кохана дівчина».

У кіно Всеволод Санаєв грав як позитивних героїв (більшовик Ємельянов в «Оповіданнях про Леніна», старшина Козлов у фільмі «П'ять днів, п'ять ночей», майор Сазонов у фільмі «Це трапилося в міліції», полковник Зорін у фільмі «Повернення Святого Луки», полковник Лукін в «Звільненні»), так і негативних персонажів (анархіст Сиплий в «Оптимістичній трагедії», Гомозов у ??фільмі «Нудьги заради»). Він все життя шкодував, що йому не випала нагода зіграти комедійну роль.

Особливо вдало у актора виходили образи досвідчених, сильних людей, які виходили у Санаєва дуже живими і правдоподібними. Його останніми помітними роботами став Федір Ходас з мелодрамі «Білі Роси» в 1982 році і начальник в міністерстві Ярослав Степанович з фільму Ельдара Рязанова «Забута мелодія для флейти» у 1988 р.

У 1969 році Всеволод Санаєв був удостоєний звання Народного артиста СРСР. Санаєв — лауреат Державної премії ім. братів Васильєвих, нагороджений орден Трудового Червоного Прапора.

Помер актор 26 січня 1996 року.