Ернст Гофман


Ернст Гофман
Ернст Теодор Вільгельм Гофман народився 24 січня 1776 року в Кенігсберзі, колишньому в той час столицею Східної Пруссії (нині це Калінінград). Це був інтернаціональне місто, і серед предків самого письменника, окрім німців, були поляки й угорці.

Батько майбутнього письменника був адвокатом, освіченою людиною з розвиненим художнім смаком, але любив випити. Через кілька років після народження сина він пішов з сім'ї.

Вільгельма виховували бабуся і дядько, педантичний і похмурий чоловік. У 1792 році Гофман вступив на відділення правознавства в Кенігсберзький університет, де в той час викладав І. Кант. Правда, Гофман майже не бував на лекціях, воліючи книги, живопис і музику. Він часто бував у театрі.

Зв'язок з дружиною виноторговця Дорою Хатт призвела до скандалу і вимушеного від'їзду Гофмана в Сілезію в 1796 році. Гофман став сам заробляти собі на хліб, працюючи чиновником, але від опіки дядька йому позбутися не вдалося.

У 1804 році він був переведений до Варшави і вирішив присвятити вільний від роботи час музиці. У зв'язку з цим він змінив своє третє ім'я Вільгельм на Амадей (в честь Моцарта), складав і виконував музичні твори. Але прийшла війна, і Гофман позбувся роботи, померла його єдина дочка, як музикант він теж був нікому не потрібний.

У цей важкий час він написав своє перше оповідання-містифікацію «Кавалер Глюк» (1809), тільки заради грошей. Містицизмом пройняті і його інші знамениті твори: «Дон Жуан», «Золотий горщик», «Лускунчик і Мишачий король», «Еліксир диявола».

В останні роки життя Гофман страждав від паралічу, свої останні твори диктував санітарові: «Кутове вікно», «Майстер Вахт», «Одужання».

25 червня 1822 Гофман помер. У Росії його твори стали відомі вже після смерті письменника, в 1830-х роках.