Тіт Лівій


Тіт Лівій
Тіт Лівій походив із заможної родини. Точна дата народження невідома. Дитинство і юність Лівія збіглися з часом стрімкого просування Юлія Цезаря до влади і пройшли під знаком його галльських походів і пішли за ними громадянських воєн, що завершилися встановленням імперії під владою Августа.

Лівій стояв осторонь від бурхливих подій епохи, воліючи замкнуту життя вченого людини. У досить ранній період свого життя Лівій перебрався до Риму, оскільки тут знаходилися джерела, без яких неможливо було займатися історією. Про приватне життя Лівія ми знаємо вкрай мало. Відомо, що він керував заняттями майбутнього імператора Клавдія. Велике значення в житті Лівія займала його дружба з імператором Августом.

У молодості Лівій писав філософські діалоги, які до нас не дійшли, а близько 26 року до н.е. взявся за головну працю свого життя, Історію Риму. Лівій працював над ним до кінця життя і встиг довести виклад до смерті Друза (9 рік до н.е.). Цей величезний труд складався з 142 книг, за сучасними мірками — 15-20 томів середнього розміру. У збережених книгах вміщено близько 40 промов історичних і напівлегендарних фігур.

За умонастрою Лівій був схильний до романтизму, і тому в передмові до Історії він говорить, що метою історика є сприяння моральності.

До старовинним народним легендам Риму, «приналежним скоріше до галузі поезії, ніж історії», — як справедливо зазначав сам Лівій, він ставився з любовним скептицизмом.

Він переказує ці сюжети , часто дуже добротні, і пропонує читачеві самому вирішувати, чи варто їм вірити. Що стосується фактичної сторони справи, покластися на нього можна далеко не завжди. Лівій не бере до уваги деякі важливі джерела; дуже слабкі його уявлення про функціонування державного механізму, про військову справу.

Помер Тіт Лівій 2 січня 17 року.