Омелян Пугачов


Омелян Пугачов
Омелян Іванович Пугачов імовірно народився близько 1740 або 1742 року в станиці Зимовейской Донської області (в даний час станиця Пугачовська Волгоградської області). Тут же раніше народився Степан Разін. Точна дата народження невідома. Був учасником Семирічній, а потім російсько-турецької війн. Сміливий і підприємливий, не схильний до осілого життя і землеробської роботі, він з ранніх років виявив риси лідера, прагнення виділитися серед інших козаків.

Так, він хвалився перед товаришами шаблею, нібито подарованій йому Петром I. А під час поневірянь по країні видавав себе за багатого купця, який приїхав з Царгорода. Кілька разів тікав з-під варти і, нарешті, навесні 1773 року на Яїку оголосив себе дивом врятувалися від загибелі імператором Петром III. Розумний, спритний, хоробрий Пугачов втілював в собі типові риси російського козака.

Для яїцьких козаків поява самозваного імператора, який закликав іти разом з ним на боротьбу з зрадниками-дворянами, було як не можна до речі. Лише за два роки до приходу Пугачова на Яїк тут був жорстоко придушений черговий козачий бунт. Пізніше до Пугачову прилучилися тисячі селян — у ньому втілилася їх надія на позбавлення від кріпосного гніту, ставав у другій половині 18 століття все більш нестерпним. Долучилися до Пугачову та представники деяких народів Поволжя, які боролися за своє національне визволення, робочі уральських заводів, мріяли про повернення до селянської праці, заслані на Урал поляки.

Потрапив на сприятливий грунт заклик Пугачова швидко зібрав під його прапори значні сили, і, коли в жовтня 1773 року звістка про повстання досягла Петербурга, трьохтисячне військо заколотників вже облягали Оренбург. Кілька разів урядові війська взяли верх над пугачовцями. Тисячі бунтівників були вбиті. Але Пугачову вдавалося піти, легко поповнюючи військо новими прихильниками.

Скоро перед Пугачовим був відкритий шлях на Москву, що лежав через райони, де його підтримували селяни. Його армія йшла від міста до міста, поки не зупинилася під Царицином. У підсумку бою між тритисячним загоном регулярних військ і 9-10-тисячною армією повстанців дві тисячі пугачовців загинули, а шість тисяч потрапили в полон. Сам Пугачов незабаром був захоплений своїми ж прихильниками і виданий владі.

Так повстання Пугачова було остаточно придушене, а (10) 21 січня 1775 його стратили.