Дмитро Мамін-Сибіряк


Дмитро Мамін-Сибіряк
Дмитро Наркисович Мамин народився 6 листопада 1852 року в Вісім-шайтанської заводі Пермської губернії, в родині священика.

Спочатку він пішов по стопах батька і вчився в духовному училищі Єкатеринбурга, потім у семінарії Пермі. Потім інтереси юнака змінюються, і в 1872 році він починає вчитися на ветеринарному відділенні медико-хірургічної академії Санкт-Петербурга, не закінчивши її, переводиться на юридичний факультет університету.

Однак і тут йому не вдалося завершити свою освіту. Фінансові проблеми змушують його в 1877 році повернутися на Урал.

Тут Дмитро прожив 14 років, одружився і допомагав овдовілої матері підняти на ноги молодших сестер і братів. За ці роки письменник багато подорожує по Уралу, вивчає етнографію та місцевий фольклор.

У результаті цих поїздок народжується серія нарисів «Від Уралу до Москви», які були опубліковані на початку 80-х років 19 століття в московській газеті «Русские ведомости». Незабаром слідують і інші його роботи «В камені», «На рубежі Азії», «У худих душах». В цей же час Дмитро Мамін бере собі псевдонім Сибіряк.

Дмитро продовжує писати в жанрі реалізму, його герої звичайні гірники. Найбільшу популярність йому принесли твори «Пріваловскіе мільйони», «Гірське гніздо», «Дике щастя».

Мамін-Сибіряк в 1880-і роки пише цикли оповідань — «Уральські розповіді», «Сибірські оповідання». У 1890 році письменник переїздить з Єкатеринбурга до Санкт-Петербурга і одружується вдруге.

У 90-і роки 19 століття Мамін-Сибіряк пише для дітей: «Аленушкіни казки», «Сіра шийка», «Зірниці», «За Уралу».

Дмитро Наркисович Мамін-Сибіряк помер у Петербурзі 15 листопада 1912 року.