Зінаїда Гіппіус


Зінаїда Гіппіус
Зінаїда Миколаївна Гіппіус народилася 20 листопада 1869 року в Белев Тульської області, в німецькій дворянській родині юриста. Через роботу батька сім'я часто змінювала місце проживання, і дівчинка навчалася в багатьох школах.

З дитинства Зіна захоплювалася поезією та живописом, любила прогулянки верхи. У 1888 році Гіппіус зустріла свого майбутнього чоловіка Дмитра Мережковського. У цьому ж році вона почала друкувати в «Північному віснику» свої вірші і романи.

Гіппіус стояла біля витоків російського символізму. Разом з чоловіком вони заснували Релігійно-Філософське Товариство в Петербурзі.

Пізніше виходять збірки оповідань Гіппіус на філософські теми — «Алий меч», «Місячні мурахи». У 1911 році був написаний роман «Чортова лялька».

Пише поетеса і есе, найчастіше під псевдонімом Антон Крайній, хоча використовує й інші імена Лев Пущин, Товариш Герман, Роман Аренський, Антон Кірша, Микита Вечір.

Після Жовтневої революції 1917 року Гіппіус з чоловіком емігрує в Париж і в подальшому збірці віршів різко засуджує новий лад Росії. В еміграції вона продовжує займатися творчістю, а також активною громадською діяльністю.

Зінаїда Гіппіус померла в Парижі 9 вересня 1945 року. Похована поряд з чоловіком на кладовищі Сент-Женев'єв-де-Буа.