Павло Нілін


Павло Пилипович Нілін
Павло Пилипович Нілін народився (3) 16 січня 1908 року в Іркутську, в сім'ї засланого поселенця з селян. Розпочав свою трудову життя як слюсар, кочегар, співробітник карного розшуку. На основі цього досвіду він писав свої перші замітки і фейлетони і публікував їх у іркутської газеті «Влада праці».

Павло Нілін багато їздив по країні. З 1929 року він жив у Москві, працював у газетах «Гудок», «Известия», «Радгоспна газета», журналі «Наші досягнення». Його перша книга — «Людина йде в гору. Нариси звичайної життя»вийшла в 1936 році і була присвячена шахтарям Донбасу. Писалася вона в дусі часу, про «героїв праці» і «Ударник п'ятирічок», тим не менше була достовірною і доброю.

За мотивами оповідання письменника «Кохана дівчина» в 1940 році був поставлений фільм з тим же назвою. Визнання до Павла Нілін прийшло після того як за його сценарієм режисером Л. Лукова була знята перша серія фільму «Велике життя» (на основі сюжету роману «Людина йде в гору»).

Під час Великої Вітчизняної війни Нілін був військовим кореспондентом газети «Правда», писав нариси й оповідання про життя солдатів на фронті. Після війни вийшла 2-а серія фільму «Велике життя», присвячена відновленню зруйнованого війною Донбасу. Фільм викликав вал критичних статей, які важко сприймалися Нілін.

У 1950-1960-і роки він звертається до моральних і соціальних проблем реальної дійсності (оповідання «Жучка», «Знайомство з Тишкова», «Марія Іванівна»). Потім він пише повісті «Випробувальний термін» і «Жорстокість», за їх мотивами поставлені однойменні фільми.

Серед інших творів Нілін відомі розповіді «Дурь» (1973), «Весілля у Малинівці» (1978), по якому поставлений однойменний фільм, нариси, подорожні нотатки.

Помер Павло Пилипович Нілін в Москві 2 жовтня 1981 року.