Ілля Олейников


Ілля Львович Олейников
Як актор Ілля Олейников полюбився глядачам за комічним ролям, але найбільшу популярність і популярність він здобув як творець і актор програми «Городок», яку запустив в 1993 році разом з Юрієм Стояновим.

Ілля Львович Олейников (справжнє прізвище — Клявер) народився 10 липня 1947 року в Кишиневі. У 1969 році він закінчив відділення клоунади, мовних та музично-ексцентричних жанрів Московського державного училища циркового та естрадного мистецтва. У роки навчання Ілля також працював артистом розмовного жанру в «Москонцерте», а по закінченні училища рік пропрацював у оркестрі Саульського «ВІА-66». Потім він проходив службу в лавах Радянської Армії.

У 1974-1990 роках Ілля Львович працював в «Ленконцерте». Саме тоді для роботи в дуеті з Романом Козаковим він взяв собі сценічний псевдонім Олейников — на честь дівочого прізвища дружини Ірини. Неабиякий талант артиста вперше був відзначений у 1977 році — він став лауреатом Всесоюзного конкурсу артистів естради. Дует «Козаків і Олейников» працював також з Володимиром Винокуром (зокрема, в естрадному спектаклі «Чи немає зайвого квитка»).

У середині 1980-х років дует вперше з'явився і на телеекрані. Але незабаром Казаков помер, і Олейникову довелося шукати нового партнера. Як він сам казав, партнерів міняв як рукавички, поки не зустрів Юрія Стоянова. Їх дует побачив світ у 1990 році, коли актори знялися у фільмі В. Титова «Анекдоти» і надійшли працювати на Петербурзьке телебачення. У тому ж році був знятий їх перший і єдиний спільний випуск передачі «кергуду».

Починаючи з 1991 року, Олейников і Стоянов виступали в телепрограмі «Адамове яблуко» в рубриці «Анекдоти від Адама до наших днів» на пітерському телебаченні. Сам Ілля Львович пізніше зізнавався, що ті програми були ще дуже слабкі і сирі. Але рубрика користувалася величезною популярністю у глядачів, а актори настільки чудово підійшли один одному, що все це призвело до створення на її основі власного проекту.