Петро Багратіон


Петро Іванович Багратіон
Петро Іванович Багратіон народився 10 липня 1765 року. Він походив із стародавнього роду грузинських царів. У 1766 році батьки майбутнього генерала переїхали в Кизляр (Росія), там хлопчик і провів своє дитинство.

Чоловіки декількох поколінь в сім'ї Багратіонів були військовими. Юний Петро почав свою військову службу у березні 1782 року рядовий в Астраханському піхотному полку. У 1783 році Петро Багратіон придбав перший бойовий досвід на території Чечні. Через два роки, будучи вже унтер-офіцером, він потрапляє в полон до повсталих горців під селищем Алди, але потім був викуплений царським урядом.

У 1787 році Багратіон стає прапорщиком Астраханського полку, який згодом був перетворений в Кавказький мушкетерський полк. Там він прослужив до 1792 року, отримавши у результаті чин капітана. Петро Іванович брав участь у Російсько-турецькій війні (1787-1792), а в 1797 році він стає командиром 6-го єгерського полку і невдовзі отримує чин полковника. Ще через 2 роки — чин генерал-майора.

У тому ж 1799 Петро Багратіон приймає участь в Італійському і Швейцарському походах А.В. Суворова і командує авангардом союзної армії. Саме тоді Багратіон прославився як чудовий генерал, вміло поєднував стратегію і тактику.

Брав участь він і в війні проти Наполеона в 1805-1807 роках. Його війська провели ряд успішних боїв, особливо прославившись в битві при Шенграбене.

У Аустерліцком битві Багратіон командував військами правого крила союзної армії, які в кінці невдалого для російської армії битви склали ар'єргард і прикривали відхід головних сил армії під керівництвом М.І. Кутузова.

Згодом талановитий військовий відзначився у боях у Прейсіш-Ейлау і під Фрідланді в Пруссії. Наполеон відгукувався про Багратіона як про кращий генералі російської армії. Навесні 1809 року Петро Багратіон був проведений в генерали-від-інфантерії. У серпні 1811 року він стає головнокомандувачем Подільської армією, перейменованої в 1812 році в 2-у Західну армію.

Під час Вітчизняної війни 1812 року Багратіон особливо відзначився в Бородінському битві. Армія Багратіона відобразила всі атаки армії Наполеона. Сам же генерал був поранений в цій битві і через 17 днів — 24 вересня 1812 року він помер від гангрени.