Андрій Мягков


Андрій Васильович Мягков
Андрій Васильович Мягков народився 8 липня 1938 року в Ленінграді, в родині професора Політехнічного інституту. У шкільні роки його більше цікавили точні науки. У старших класах він все ж захопився театром, однак пов'язувати свою долю з мистецтвом Андрій не збирався. Після закінчення школи він вступив до Ленінградського хіміко-технологічний інститут.

У 1961 році він вирішує спробувати свої сили на відбіркових турах у школу-студію МХАТ і потрапляє на курс В.Марковой. У 1965 році, після закінчення МХАТу, молодий актор починає працювати в театрі «Современник». Спочатку йому в основному вдавалися ролі «ліричного героя», однак з роками він прекрасно опанував майстерністю характерного актора, що тяжіє до яскравої комедійності і гротеску.

У 1977 році Мягков перейшов в МХАТ, а після розколу театру в 1986 році залишився з Олегом Єфремовим — в театрі, що отримав назву Московський художній театр ім. А.П. Чехова.

Мягкову чудово вдавалося розкрити широту душі і глибокий драматизм, що ховаються за непомітністю його героїв. У театрі він став незамінним виконавцем чеховського репертуару. Також зрежисирував спектаклі «На добраніч, мамо» (1989) та «Ретро» (2002).

У кіно Андрій Васильович дебютував в 1965 році в картині «Пригоди зубного лікаря». Але справжня популярність до нього прийшла в 1975 році після виходу на екрани фільму Ельдара Рязанова «Іронія долі, або З легкою парою!». Герой Мягкова — Женя Лукашин полюбився глядачам, як і сама зворушлива і забавна історія кохання, що сталася в Новий Рік. Фільм став неймовірно популярним, і до Мягкову прийшла всеросійська слава. За роль у цьому фільмі актор був нагороджений Державною премією СРСР у 1977 році. У цьому ж році Андрій Мягков зіграв у ще одному всенародно улюбленому фільмі — «Службовий роман», після якого став лауреатом Державної премії РРФСР ім. Братів Васильєвих.

У числі інших відомих робіт Мягкова в кіно — ролі в картинах: «Брати Карамазови» (1969), «Гросмейстер» (1972), «Дні Турбіних» (1976), «Гараж» (1980) , «Гонки по вертикалі» (1983), «Жорстокий романс» (1984), «Вільне падіння» (1987), «На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі» (1992), «Контракт зі смертю» (1998), «Розповідь про Федота-стрільця» (2001), «Іронія долі. Продовження»(2008) та інших. Всього в фільмографії актора більше 40 ролей.

Народний артист РРФСР Андрій Васильович — автор декількох детективів, по одному з яких — «Сивий мерин» — поставлений фільм. Захоплюється портретної живописом.

В останні роки Мягков рідко знімається в кіно, вважаючи за краще йому театральну сцену. Роботу в театрі Андрій Васильович успішно поєднує з викладацькою діяльністю в Школі-студії МХАТ.