Павло Нахімов


Павло Степанович Нахімов
Павло Степанович Нахімов народився (23 червня) 5 липня 1802 року в селі Городок Смоленської губернії. Його родина мала дворянське коріння. Батько Павла Нахімова був відставним майором.

У 1815 році майбутній адмірал надходить в Морський кадетський корпус в Петербурзі. Там він був одним з кращих гардемаринів. У 1817 в числі кращих кадетів здійснює плавання до берегів Швеції і Данії на бригу «Фенікс». У січні 1818 року він закінчує навчання, отримує чин мічмана і починає службу на Балтійському флоті.

У 1822-1825 роках Нахімов здійснює кругосвітнє плавання на фрегаті «Крейсер». У 1827 році він вперше бере участь в бою, командуючи батареєю на кораблі «Азов» у Наваринська битві проти турецького флоту. За хоробрість, виявлену в битві, Нахімов отримує Георгіївський хрест і чин капітан-лейтенанта.

Після повернення в Кронштадт Павло Нахімов стає командиром фрегата «Паллада». Починаючи з 1834 року він служив на Чорноморському флоті, командуючи лінійним кораблем «Силістрія». Під його керівництвом «Сілітрія» став кращим кораблем Чорноморського флоту.

На командирському посту Нахімов залишався людиною честі, мудрим і справедливим. Його відрізняло вкрай шанобливе ставлення до матросів. Як хороший командир Нахімов розумів, що саме прості матроси — основна сила корабля і від них залежить результат бою. Подібно своєму вчителеві Михайлу Петровичу Лазарєву, Нахімов вимагав від своїх офіцерів моральної висоти. На його кораблі не було тілесного покарання, не було приниження, а замість зовнішнього чиношанування виховувалася любов до Батьківщини.

Великий адмірал Павло Степанович Нахімов загинув (30 червня) 12 липня 1855 року, героїчно захищаючи Севастополь. Він знав напевно, що сили противника перевершують його власні, знав і про бажання командування здати місто і не бажав з цим погодитися. В останні місяці життя він був єдиним офіцером в Севастополі, хто носив еполети — адже стріляли в основному по командуванню. Нахімов знав про близьку поразку і не хотів бачити його. 10 липня 1855 він був поранений в скроню, а через два дні помер, не приходячи до тями.