Олександр Панкратов-Чорний


Олександр Панкратов-Чорний
Олександр Васильович Панкратов (Панкратов-Чорний — його псевдонім) народився 28 червня 1949 року в селі Конево Алтайського краю. Його предки по лінії батька та матері були козаками, засланими на Алтай після «розкозачування».

Працювати після смерті батька йому довелося рано — вже в шість років він возив копи з сінокосу. Олександр любив кіно і книги. Мріяв стати клоуном, але мати була проти. Тим не менш, він поїхав до Москви і вступив до Театральне училище імені М.Горького на акторський факультет.

Після закінчення училища Олександр працював у 1968-1971 роках в Пензенському обласному театрі драми. Потім в 1976 році закінчив режисерський факультет ВДІКу і став режисером кіностудії «Мосфільм».

Серед його режисерських робіт: «Штрихи до портрета» (1978), «Дорослий син» (1979), «Пригоди графа Невзорова »(1982),«Салон краси»(1985),«Система "Ніпель"»(1990).

Починаючи з 1980-х років Панкратов-Чорний активно знімається в кіно. Слава прийшла до нього після виконання ролі музиканта Стьопи у фільмі «Ми з джазу» (1983), де актор зміг розгорнутися на всю міць свого комедійного таланту. Чудовий дует з Євгеном Євстигнєєвим вийшов у Панкратова-Чорного в фільмі «Зимовий вечір у Гаграх» (1985). Хітом прокату стала картина «Де знаходиться нофелет?» У 1987 році.

Серед інших найбільш відомих робіт актора — ролі в картинах: «Жорстокий романс» (1984), «Батальйони просять вогню» (1985), «Забута мелодія для флейти» (1987), «Бабій» (1990), «Небеса обітовані» (1991), «Трагедія століття» (1993), «Ширлі-мирлі» (1995), «Класік» (1998), « Майстер і Маргарита»(2005),«Палата № 6»(2009) та багатьох інших. Всього в фільмографії актора окола 100 ролей.

Також він брав участь в телепередачах «Білий папуга», «Колесо історії», був членом журі Вищої ліги КВН.

Крім зйомок у кіно та участі в телепроектах, Панкратов-Чорний пише вірші, в їх числі молитва «Господи, дай же мені волю», вперше виконана Йосипом Кобзоном. У 1996 році вийшов з друку його перша збірка «Кроки до віршів».

Відомий Олександр Васильович і своєю громадською діяльністю. Він є Президентом фестивалю мистецтв «Південні ночі» і дитячого фонду спортивного розвитку і соціального захисту дітей-інвалідів «Наше покоління», професором і віце-президентом Академії безпеки, оборони і правопорядку, членом Ради благодійної організації «Благомір». З 2006 року Панкратов-Чорний — голова опікунської ради міжрегіонального громадського фонду (МОФ) імені Михайла Євдокимова. Член спілки письменників Росії.

Народний й заслужений артист Росії — Олександр Панкратов-Чорний нагороджений орденом Дружби. Він — лауреат премій імені Пушкіна, імені Франца Кафки, Ксенії Блаженної та літературної премії «Потерпілі».