Анатолій Тарасов


Анатолій Володимирович Тарасов
Анатолій Володимирович Тарасов народився 10 грудня 1918 року в Москві. У 1937 році він поступив вчитися до Вищої школи тренерів при Московському інституті фізкультури. Незабаром спортивні керівники звернули увагу на талановитого і енергійного гравця, який володів явними організаторськими здібностями і добре зарекомендував себе в якості тренера.

У 1945 році він був рекомендований в наставники спортивного клубу Військово-повітряних сил Московського військового округу. Так Анатолій Тарасов став тренером армійських команд одночасно і по хокею з шайбою, і з футболу. Вибір керівництва повністю виправдався: Анатолій Тарасов вивів команду в число безперечних лідерів.

Через два роки його призначили граючим тренером хокейної команди Центрального будинку Червоної армії (згодом — перейменований в ЦСКА). Тарасов три рази ставав чемпіоном СРСР (1948-1950). На крижаному полі він на особистому прикладі показував своїм підлеглим, як треба грати. Всього ж за своє довге спортивну кар'єру він виграв у чемпіонатах СРСР 100 матчів, забивши в них 106 шайб.

Хокейної командою ЦСКА Тарасов керував майже три десятиліття (аж до 1975 року). Володів потужним інтелектом і будучи за характером максималістом, Тарасов завжди прагнув вивести команду в чемпіони. Під його керівництвом команда ЦСКА ставала золотим призером чемпіонату СРСР 18 разів.

З 1958 року він 14 років був тренером збірної СРСР. Під його керівництвом команда СРСР дев'ять разів перемагала на чемпіонатах світу (1963-1971) і тричі ставала чемпіоном Олімпійських ігор (1964, 1968, 1972).

Тарасов виховав кілька десятків неодноразових чемпіонів світу та Олімпійських ігор. В їх число входять такі легендарні хокеїсти як Валерій Харламов, Анатолій Фірсов, Владислав Третьяк, Борис Михайлов, Олександр Рагулін, Віктор Кузькін, Олександр Альметов, Борис Александров, Володимир Петров та інші.

Анатолій Тарасов так багато зробив для становлення та розвитку вітчизняної хокейної школи, що досі його з глибокою повагою згадують всі російські хокеїсти. Він вніс великий внесок і в світовій хокей. Його досвід і спортивну майстерність знайшли відображення в опублікованих їм книгах — «Тактика хокею» (1963) і «Хокей прийдешнього» (1971).

Тарасов думав і про завтрашній день російського хокею — тривалий час він був головою дитячого хокейного клубу «Золота Шайба», звідки вийшло чимало майстрів.

Анатолій Володимирович Тарасов помер 23 червня 1995 року в Москві, у віці 76 років.