Салман Рушді


Салман Рушді
Салман Рушді народився 19 червня 1947 року в Бомбеї (Індія), в сім'ї процвітаючого бізнесмена. Він здобув хорошу англомовне освіту: спочатку на батьківщині в комерційній школі, потім у Великобританії в престижному інтернаті.

З 14 років Рушді жив в Англії, іноді приїжджаючи в Індію і Пакистан (куди переїхали його родичі). За наполяганням батька він продовжив навчання в Кембриджі, де вивчав історію і англійську літературу. Після працював у великому лондонському рекламному агентстві. У 1964 році Салман одержав британське підданство і з тих пір постійно живе у Великобританії.

Дебютом Рушді як письменника став роман «Грімус». Написаний у жанрі полунаучной фантастики і опублікований в 1975 році він не був помічений читачами і критиками і не мав комерційного успіху. Але вже наступний його роман, «Діти півночі», приніс Рушді популярність і вважається кращим його твором. За цю книгу письменник був удостоєний безлічі нагород, зокрема премії Джеймса Тейта Блека, літературної премії Асоціації викладачів англійської мови та Букерівської премії. У 1993 році цей роман отримав приз «Букер Букерів», як кращий роман з усіх отримали Букерівську премію за 25 років, а в 2008 році він був визнаний кращим романом-лауреатом Букерівської премії за 40 років її існування.

Наступний роман Рушді — «Сором» — вийшов у 1983 році, в ньому багато критики побачили алегоричне зображення політичного життя в Пакистані, де головна мішень сатири — британське поводження з етнічними меншинами.

Скандальну славу письменникові приніс його четвертий роман — «Сатанинські вірші» — у 1988 році. Він викликав великий резонанс у всьому світі. У романі в непривабливому світлі показаний пророк Мухаммед, і це викликало гнівний протест мусульман. Влада Індії, Судану, Єгипту, Саудівської Аравії і багатьох інших ісламських країн заборонили видавати книги людини, образив їх віру. Іранський лідер аятолла Рухолла Хомейні, визнавши книгу блюзнірською і вероотступніческой, прокляв Рушді і засудив його і всіх, причетних до видання цієї книги, до смерті. 14 лютого 1989 він видав релігійний едикт — фетву, в якій назвав вбивство Салмана Рушді богоугодною справою.

За голову письменника різні радикальні ісламські організації призначали нагороди, а в Англії були підірвані бомби у магазина, де книга була виставлена ??на продаж. Всі ці події стали причиною розриву дипломатичних відносин Ірану і Великобританії на кілька років, а Рушді довгий час змушений був переховуватися і знаходитися під охороною поліції. Хоча Хомейні помер, але його вирок залишився в силі, оскільки він не скасував фетву. Не дивлячись на це, Рушді знову став з'являтися на публіці і відвідувати країни Сходу.

У наступні роки письменником було створено ще кілька творів: книга для дітей «Гарун і Море Історій» (1990); романи «Прощальний подих мавра»(1995),«Земля під її ногами»(1999),«Лють»(2001),«Клоун Шалімар»(2005),«Недбалі господарі»(2007),«Параллельвіль»(2007),«Флорентійська чарівниця »(2008),«Лука і вогонь життя»(2010). Також він є автором збірки оповідань «Схід — Захід» (1994), публіцистичних статей, критики та есе: «Усмішка ягуара» (1987), «Вигадана батьківщина: есе і критика" (1992), «Крок за межу: збірка есеїв» (2002), «Синева Сходу» (2004).

У ряді своїх творів Рушді продовжує теми пошуку людиною свого місця в світі на прикладі емігрантів, як і раніше він не забуває тему Індії та Пакистану.

У 2004-2006 роках Салман був президентом міжнародного ПЕН-центру США, найстарішої міжнародної організації, що відстоює права і свободи людини. В даний час він є президентом і засновником Міжнародного парламенту письменників.

Відомий письменник і публіцист, творець ряду всесвітньо відомих творів — Салман Рушді удостоєний французького Ордена літератури і мистецтва. А 16 червня 2007 року, з нагоди дня народження, Королева Великобританії присвоїла письменникові титул лицаря Британської Імперії «за служіння літературі», що викликало нову хвилю невдоволення та масові протести в ісламському світі.

Салман Рушді був одружений чотири рази. Його перша дружина — актриса Кларіса Луард, з якою вони були в шлюбі в 1976-1987 роках. У них народився син Зафар. У другому шлюбі (1988-1993) Рушді складався з американською письменницею Маріанна Віггінс. Третім шлюбом (1997-2004) письменник був одружений на британській издательницей Елізабет Вест, у них народився син Мілан. З Падма Лакшмі, четвертою дружиною, Рушді прожив близько трьох років (2004-2007).