Йоганн Штраус ( син )


Йоганн Штраус (син)
Йоганн Штраус (син), австрійський композитор і диригент, старший син Йоганна Штрауса, народився 25 жовтня 1825 року в Відні. Батько, відомий композитор Йоганн Штраус-старший, хотів, щоб його син пішов по комерційній лінії, але син вирішив йти по стопах батька. Він потайки від нього навчався грі на скрипці і композиції і досяг у цьому неабияких успіхів.

Штраус-син увійшов в історію музики як творець класичного віденського вальсу і по праву заслужив звання «короля вальсів».

Складати він почав дуже рано — перший вальс був написаний шестирічним хлопчаком. Всього Штраус написав близько 500 танцювальних п'єс, більшість яких складають вальси. На відміну від поширених тоді творів цього жанру, які представляли собою лише музику для супроводу танців, вальси Штрауса мають і самостійне художнє значення.

Виключна мелодійність і співучість, життєрадісність, підбадьорливі ритми, тонка і витончена оркестровка, проявлена зв'язок з віденською побутової пісенної і танцювальної музикою — такі найбільш характерні риси вальсів Штрауса. Серед них виняткову популярність у всьому світі придбали «На прекрасному блакитному Дунаї» і «Казки Віденського лісу».

Штраус працював і в жанрі оперети. Перші оперети не вдалися, а третя, «Летюча миша», була холодно прийнята віденською публікою, боготворять Штрауса за вальси. Лише після сенсаційного успіху «Кажана» в інших країнах ця оперета, знову поставлена ??у Відні, була гідно оцінена глядачами.

До кращих зразків віденської класичної оперети відноситься також і «Циганський барон». Ці дві роботи Штрауса абсолютно затьмарили твори царствовавшего на віденській сцені Оффенбаха.

У 1880-х «Летюча миша» та «Циганський барон» були поставлені на російській сцені, а в кінці 19 століття «Циганський барон» став найпопулярнішою оперетою в Росії після «Прекрасної Олени». На радянській сцені і естраді музика Штрауса отримала особливого поширення з кінця 1930-х після появи на екранах фільму «Великий вальс».

Штраус помер 3 червня 1899 року в Відні у віці 73 років від пневмонії, не встигнувши закінчити балет «Попелюшка». Завершив роботу над балетом в наступному році Йозеф Байєр.

Після смерті Штрауса були поставлені кілька оперет, змонтованих з різних його творів. Кращою з них вважається «Віденська кров», лейтмотивом якої служить однойменний вальс Штрауса.