Ольга Кормухіна


Ольга Кормухіна — «російська Тіна Тернер»
Ольга Кормухіна — чудова рок-вокалістка, володарка національної музичної премії «Овація» і титулу «Кращий голос Росії», російська «Тіна Тернер» нашої естради. Відкрита, щира, азартна, не знаюча компромісів, в тому числі і з самою собою, співає про кохання хрипким голосом — вона поза віку, поза модою. Їй на роду було написано стати співачкою.

Ольга Борисівна Кормухіна народилася 1 червня 1960 року в місті Горький (нині Нижній Новгород). Її дебют як виконавця відбувся навесні 1980 року на Всеросійському джазовому фестивалі «Нижегородська весна», де вона отримала «Гран-прі» в номінації «Кращий сольний вокал». У 1986 з піснею «Висота» — спеціальний диплом фестивалю «Юрмала-86».

У 1987 році Ольга Кормухіна закінчила з червоним дипломом інститут ім. Гнєсіних, і, незважаючи на велику кількість пропозицій про співпрацю, зупинила свій вибір на «Рок-ательє» Кріса Кельмі. У 1988 році вона увійшла до складу хард-групи «Червона пантера», яка трохи пізніше стала легендою для всіх любителів хорошої музики.

З 1989 року починається сольна кар'єра співачки. У цей період намічається тенденція до поступового пом'якшенню виконавського стилю від важкого року до популярній музиці з елементами блюзу. В якості сольної виконавиці Кормухіна брала участь і здобувала перемогу у багатьох конкурсах і фестивалях.

У 1991 році співачка організовує свою групу музикантів «Гелла» і активно гастролює по містах Росії. У цьому ж році виходить її перший магнітоальбом «За межею слів». У цьому ж році Ольга дебютує в кіно в якості актриси в фільмі Юрія Сабітова «Крок вправо ... крок вліво». На національної премії «Овація» в 1992 році перемагає в номінації «Краща рок-співачка».

В кінці 1993 року Кормухіна вирішує зупинитися на деякий час і знайти нову точку відліку. Припинилися численні гастролі, мелькання на ТБ, хоча записувати пісні вона продовжувала. У 1998 році в житті Ольги відбулася важлива зустріч — з Олексієм Бєловим, одним з лідерів легендарної рок-групи «Парк Горького». Вони зустрілися після Богослужіння в Свято-Даниловому монастирі. Вінчання Ольги та Олексія відбулося 25 квітня 1999 року в церкві Федора Студита, де Ольга співала в хорі на криласі. 2 травня 2000 на світ з'явився довгоочікуваний дитина — дочка Анатолія, названа за благословенням старця Миколи.

Творча співпраця подружжя триває донині. За цей час записані пісні «Я більше не боюся», «Я падаю в небо», «Мужики» та інші. У 2001 році вони записують пісні для російсько-американського проекту «Червоний змій» (Red serpent), а в 2005 році — пісні для російсько-американського проекту «Дзеркальні війни. Відображення I».

У 2006 році Ольга взяла участь у проекті «Фабрика зірок», де відбулося перше велике публічна поява співачки після тривалої перерви. Вона виконала пісню «Я падаю в небо» в дуеті з Дмитром Колдуном.

Восени 2007 року Кормухіна надійшла на режисерський факультет ВДІКу ім. С. А. Герасимова (майстерня В.Я.Ланского). Влітку 2008 року вона зняла свою першу режисерську роботу «І світить і гріє», де головні ролі зіграли Євдокія Німеччина і сама Ольга Кормухіна. А в 2009 році зняла свою дипломну роботу «Дзвін» (у головних ролях — Лариса Гузєєва і Іван Охлобистін).

У лютому 2010 року співачка і музиканти групи «Парк Горького» відправилися до Ванкувера підтримати Олімпійську збірну нашої країни в Російському Домі.

Ольга Кормухіна бере активну участь у міжнародних проектах та благодійних концертах. Її унікальний голос в купе з оригінальною подачею і тонке чуття музиканта з великої літери викликають захоплення і глибоку повагу у її публіки. Співачка і донині продовжує своє сходження на музичний олімп, вносячи величезний внесок у розвиток вітчизняної рок-музики.