Едвард Бенеш



Едвард Бенеш народився 28 травня 1884 року в родині небагатого селянина. З 1896 по 1904 роки навчався в гімназії в Виноградах, після чого відразу вступив у Вільну школу політичних і соціальних наук в Сорбонні, а після навчався в Берліні. У 1908 році він отримав ступінь доктора права. Роком пізніше в Празі захистив дисертацію на ступінь доктора філософії.

Після початку Першої світової війни взяв активну участь в організації внутрішнього антиавстрийского руху — так званої «чеської мафії». 1 вересня 1915 року під загрозою арешту Бенеш виїхав у еміграцію, де став одним із найближчих співробітників керівника закордонного руху за незалежність Чехословаччини Т.Г. Масарика.

Організував курс популяризаторських лекцій про чехів і словаків в Сорбонні, публікував статті у французьких газетах і брошури з обгрунтуванням вимоги незалежності Чехословаччини від Австро-Угорщини.

Едвард Бенеш грав також важливу роль у внутрішній політиці, будучи однією з опор «Граду» — політичних сил, близьких до президента Масарика. У 1921-1922 роках Бенеш був прем'єр-міністром. А з 1926 року — в керівництві Чехословацької національно-соціалістичної партії, впливової сили, яка підтримувала «Град» (президентську адміністрацію).

Після відставки президента Масарика 18 грудня 1935 року було обрано другим президентом Чехословаччини. У вересні 1938 року, як глава держави і верховний головнокомандувач, прийняв умови Мюнхенської угоди, по якому території Чехословаччини, населені судетськими німцями, передавалися Німеччині, і 5 жовтня пішов у відставку.

Покинув країну, жив у Лондоні, потім в Сполучених Штатах як приватна особа. Висловив протест керівникам демократичних держав після окупації чеських земель Німеччиною в березні 1939 року.

Після початку Другої світової війни Бенеш повернувся до активної політичної діяльності. Його метою стало анулювання Мюнхенської угоди, відновлення незалежності Чехословаччини і її «версальських» кордонів. 16 травня 1945 Едвард Бенеш повернувся в звільнену Праги, де був захоплено зустрінутий населенням.

У післявоєнній Чехословаччині Бенеш був найпопулярнішим політиком. Під час політичної кризи в лютому 1948 року Бенеш поступився тиску комуністів і прийняв відставку.

3 вересня 1948 Едвард Бенеш помер, похований у Сезімовом Усті.