Людмила Петрушевська


Людмила Стефанівна Петрушевська
Людмила Стефанівна Петрушевська народилася 26 травня 1938 року в Москві. Втративши своїх рідних в роки війни, вона отримала виховання в дитячому будинку під Уфою.

Потім повернулася до Москви, де закінчила МГУ, факультет журналістики. Рано почала складати вірші, сценарії для студентських вечорів. Але про письменницької діяльності всерйоз не думала. Після закінчення університету працювала в московських газетах і видавництвах, потім — редактором на Центральній студії телебачення.

У 1972 році послідував перший опублікований розповідь «Через поля» в журнал «Аврора». Потім багато років Людмила Петрушевська працювала «в стіл». До публікації наступних прозових творів минуло понад десять років. Але вона продовжувала писати, створюючи п'єси-жарти («Анданте», «Квартира Коломбіни»), п'єси-діалоги («Склянка води», «Ізольований бокс»), п'єсу-монолог («Пісні XX століття», яка дала назву збірці її драматургічних творів) і т.д.

У 1979 році відбулася перша постановка її п'єси «Уроки музики», яка була написана ще в 1973 році, в театрі-студії БК «Москворечье». Практично відразу п'єса була заборонена цензурою і опублікована лише в 1983 році.

Дія п'єс Петрушевської відбувається в повсякденному житті, в легко впізнаваних обставинах і ситуаціях. Автор робить зримою абсурдність повсякденного життя, і цим визначається неоднозначність характерів її персонажів. У цьому сенсі особливо показова саме п'єса «Уроки музики».

Професійні ж театри стали ставити п'єси Петрушевської тільки в 1980-ті роки. Так, п'єса «Любов» була представлена ??публіці в Театрі на Таганці, «Квартира Коломбіни» — в «Современнике», «Московський хор» — у МХАТі. І вони користувалися великим успіхом у глядача.

Проза Петрушевської продовжує її драматургію в тематичному плані і у використанні художніх прийомів. Її твори являють собою своєрідну енциклопедію жіночої життя від юності до старості: «Пригоди Віри», «Історія Кларісси», «Дочка Ксені», «Країна», «Хто відповість?», «Містика», «Гігієна» і багато інших.

У 1990 році Петрушевської був написаний цикл «Пісні східних слов'ян», в 1992 — роман «Час ніч». В останні роки письменниця звернулася до жанру сучасної казки. Причому вона пише казки як для дорослих, так і для дітей: «Жив-був будильник», «Ну, мама, ну!», «Казки, розказані дітям», «Маленька чарівниця», «Ляльковий роман» та інші.

За її сценаріями також поставлено ряд мультфільмів і фільмів. Розповіді і п'єси Петрушевської переведені на багато мов світу, її драматургічні твори ставляться в Росії і за кордоном.

Лауреат державної премії Росії, премії «Тріумф», Пушкінської премії фонду Тепфера, літературної премії ім. Н.В. Гоголя, премій журналів: «Новий світ», «Жовтень», «Прапор», «Зірка», Всесвітньої премії фентезі (World Fantasy Award) — Людмила Стефанівна Петрушевська сьогодні живе і працює в Москві.