Олексій Маресьєв


Олексій Петрович Маресьєв
Олексій Петрович Маресьєв народився 20 травня 1916 року в Камишині Саратовської губернії. У три роки він залишився без батька. Мати працювала прибиральницею на деревообробному заводі та виховувала трьох синів. З дитинства привчала їх до праці, чесності, справедливості.

Після закінчення школи Олексій отримав спеціальність токаря і став працювати на лісозаводі. У 1934 році був направлений райкомом комсомолу на будівництво Комсомольська-на-Амурі. Саме там він почав займатися в аероклубі. У 1937 році був призваний в армію. Після служби навчався в авіаційному училищі, яке закінчив в 1940 році у званні молодшого лейтенанта. На початку війни був направлений на Південно-Західний фронт. Почалася його кар'єра військового льотчика.

У березні 1942 року був перекинутий на Північно-Західний фронт, а в квітні в бою з німцями його літак був підбитий, а сам Олексій важко поранений. Він здійснив вимушену посадку на території, зайнятій фашистами. 18 діб поранений в ноги льотчик поповзом пробирався до лінії фронту. Йому вдалося вийти, але лікарі змушені були ампутувати йому обидві ноги в області гомілки.

Ще в госпіталі Олексій Маресьєв почав тренуватися, готуючись до того, щоб літати з протезами. На початку 1943 року пройшов медкомісію і був направлений в льотну школу.

У лютому 1943 року він здійснив перший після поранення пробний виліт. Домігся відправки на фронт і знову став літати. 20 липня 1943 Маресьєв під час повітряного бою з переважаючими силами противника врятував життя 2 радянських льотчиків і збив одразу три ворожих винищувача.

Бойова слава про Маресьєва рознеслася по всьому фронту. У полк зачастили кореспонденти, серед них був майбутній автор книги «Повість про справжню людину» Борис Польовий. 24 серпня 1943 Маресьєва було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Всього за час війни він здійснив 86 бойових вильотів, збив 11 літаків ворога.

У повоєнний час, почасти завдяки хрестоматійною «Повісті про справжню людину» Бориса Польового, льотчик був дуже відомий, запрошувався на багато святкування.

18 травня 2001 намічався урочистий вечір з нагоди 85-річчя Маресьєва. Буквально за годину до початку заходу Олексій Петрович помер від інфаркту. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі.