Анрі Барбюс


Анрі Барбюс
Анрі Барбюс народився 17 травня 1873 у Франції. Він став відомим після виходу його роману «Вогонь» в 1916 році, який був присвячений аналізу свідомості народних мас під час Першої світової війни. Також він є автором новел, що увійшли до збірки «Події» та «Правдиві історії». Анрі Барбюс був лауреатом престижної у Франції Гонкурівської премії.

Коли в Росії в 1917 році відбулася Жовтнева революція, Анрі Барбюс прийняв її, назвавши основною віхою в сучасній історії, що мала всесвітньо-історичне значення і дала надію народам Європи на звільнення від тягаря капіталістичної системи. Під впливом цих подій він в 1923 році вступив до лав Французької комуністичної партії.

У творах 1920-1930-х років, зокрема, романах «Світло з безодні» та «Маніфест інтелектуалів», Барбюс викривав капіталістичну експлуатацію, цивілізацію буржуазії і, в той же час, пропагував процеси побудови соціалізму в СРСР взагалі і діяльність Сталіна зокрема. Цим процесам також присвячені спеціальні видання: «Росія», що вийшло в 1930 році, і «Сталін», опубліковане після смерті автора в 1935 році.

Анрі Барбюс також був одним із творців міжнародного антивоєнного об'єднання діячів культури « Кларте»в 1919 році, а з 1919 по 1924 рік він, спільно з Роменом Роланом, був редактором журналу«Кларте».

Помер Анрі Барбюс 30 серпня 1935 року в Москві, під час поїздки в Радянський Союз. Похований у Парижі на кладовищі Пер-Лашез.