Наталія Бондарчук


Наталія Сергіївна Бондарчук
Наталя Сергіївна Бондарчук народилася 10 травня 1950 року в Москві, в сім'ї режисера С.Бондарчука і актриси І.Макарова. У 1971 році вона закінчила акторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (майстерня С.Герасимова і Т.Макаровой). Під час навчання Наталя зіграла величезну кількість класичних ролей на сцені театру.

У кіно Бондарчук дебютувала в 1970 році, у фільмі «Біля озера», потім знялася в стрічках «Прийшов солдат з фронту», «Ти і я». Найбільшу популярність актрисі принесла філософсько-фантастична картина А.Тарковського «Соляріс» (1972), яка мала великий успіх.

Пропозиції зніматися надходили від режисерів постійно, але Наталя підходила до вибору ролей дуже вибірково, не хотілося девальвувати свій образ. За наступні роки нею були зіграні ролі в таких відомих фільмах, як «Зірка привабливого щастя» В. Мотиля, «Юність Петра» і «На початку славних справ», поставлених С.Герасимова, «Червоне і чорне»та інших.

У 1975 році Бондарчук закінчила режисерський факультет ВДІК. У тому ж році вона дебютувала в якості режисера і сценариста новелою «Бессчастная Матренка» в альманасі «Пошехонская старина» за романом Салтикова-Щедріна. Потім був «Мідний вершник» Пушкіна, де в головній ролі Наталя зняла свого вчителя — С.Герасимова.

Найбільшу популярність здобули два фільми, поставлені Бондарчук в кінці 1980-х років за своїми сценаріями — «Дитинство Бембі »і«Юність Бембі». У фільмі знялася майже вся її родина: син Ваня, мама Інна Макарова, чоловік Микола Бурляєв і сама Наталя. Дилогія про Бембі була відзначена великою кількістю нагород. У перші ж місяці прокату ці фільми переглянули понад 9 мільйонів дітей.

Після такого успіху Наталя вирішила створити свій власний дитячий театр «Бембі», яким керує і сьогодні. Театр постійно виїжджає на гастролі по містах Росії і ближнього зарубіжжя.

У 1992 році Бондарчук зняла православний фільм «Просіть, і буде вам» (за романом Лєскова «Звір»). Далі через важку ситуацію у вітчизняному кінематографі знімати художні фільми стало складно, і Наталя почала працювати з документальним кіно. Перші її фільми були присвячені родині Н.Рериха і Гімалаям.

Свій наступний художній фільм «Одна любов душі моєї» про долі О.Пушкіна та М.Волконской, Бондарчук представила глядачам в 1999 році. Під час написання сценарію їй довелося перерити більше двох тисяч книг та архівних документів. За словами Наталії, вона настільки була занурена в матеріал, що часом відчувала себе живе в 19 столітті.

Одні з останніх її робіт «Пушкін: остання дуель» (2006) і «Гоголь найближчий» (2009) , що оповідають про життя і творчість великих російських письменників. Наталія Сергіївна не тільки режисер, але і співавтор сценаріїв до більшості своїх фільмів, де вона бере участь і як актриса.

Наталія Сергіївна Бондарчук — Заслужена артистка РРФСР, Заслужений діяч мистецтв Росії — живе і працює в Москві.