Дюк Еллінгтон


Дюк Еллінгтон
Дюк Еллінгтон (Едвард Кеннеді Еллінгтон), найбільший представник джазового мистецтва, народився 29 квітня 1899 в Вашингтоні, в сім'ї з середнім достатком.

«Дюк» — в перекладі з англійської означає «герцог». Це прізвисько ще в дитинстві дали йому друзі за аристократичні манери і вміння елегантно одягатися.

Його батько служив клерком у Військово-морському міністерстві США, а потім став дворецьким в Білому домі. Едвард з дитинства був прив'язаний до своєї матері, яка дуже любила і балувала його. У Еллінгтона ще в дитинстві проявилося художнє обдарування, і він навіть виграв конкурс на кращий плакат. Йому була запропонована стипендія для навчання в художньому коледжі, але Еллінгтон, рано самостійно навчившись грі на піаніно, підбираючи на слух популярні мелодії в стилі регтайм, вирішив зайнятися музикою професійно.

Він організував оркестр і став виступати в клубах Вашингтона, а потім перебрався до Нью-Йорка, де почав виступати в найзнаменитіших нічних клубах. Незабаром він відправився в турне по США, який пройшов з величезним успіхом. Дюк Еллінгтон грав в різних стилях, в їх числі: оркестровий джаз, свінг, прогресивний біг-бенд, стандартний джаз, крім того, він записував музику для кінофільмів.

Еллінгтон увійшов в історію джазу як найзначніший композитор, а також в якості лідера групи, який очолював свій колектив майже 50 років. Йому вдавалося використовувати групу як лабораторію для власних музичних експериментів, але він давав і іншим музикантам можливість продемонструвати їх індивідуальні таланти.

Він і понині вважається одним з головних композиторів у джазовій історії. Він писав музику практично тільки для власної групи, завжди залишаючи музикантам місце для соло. Як результат, він записав таку кількість робіт, що дозволяє стати джазу практично академічною дисципліною.

Еллінгтон предзнаменовал розвиток джазу другої половини двадцятого століття і по праву може претендувати на ім'я одного з найвпливовіших його діячів

Дюк Еллінгтон помер 24 травня 1974 року. Посмертно нагороджений Пулітцерівської премією.