Валентина Гризодубова


Валентина Степанівна Гризодубова
Валентина Степанівна Гризодубова народилася 10 травня 1909 року в Харкові. Її батько був відомим авіаконструктором і винахідником, і Валентина з дитинства росла в атмосфері, що сприяє захопленню авіацією. Цілком природним стало для неї вступ в аероклуб і заняття планерним спортом.

Пензенський аероклуб вона закінчила в 1929 році, а потім була прийнята льотчиком-інструктором в Тульську авіаційну школу.

Була учасником агіт-ескадрильї ім. М.Горького в 1934-1935 роках, а з 1936 року стала військовим льотчиком Радянської Армії.

У 1937 році встановила п'ять світових авіаційних рекордів висоти, швидкості і дальності польоту на літаках УТ-1, УТ-2 і АИР-12, а в 1938 році зробила безпосадочний переліт з Москви на Далекий Схід, встановивши світової жіночий рекорд дальності польоту.

2 листопада 1938 їй було присвоєно звання Героя Радянського Союзу — першою серед жінок.

З 1939 Валентина Степанівна призначена начальником Управління міжнародних повітряних ліній СРСР.

Гризодубова пройшла всю Велику Вітчизняну війну, зробила більше 200 бойових вильотів.

Перебуваючи з 1946 року в запасі, вона продовжувала активну діяльність — брала участь у дослідницькій роботі, була начальником льотно-випробувального центру, заступником начальника московського НДІ приладобудування з льотної частини, була депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Померла Валентина Степанівна Гризодубова 28 квітня 1993 року. Похована в Москві, на Новодівичому кладовищі.